Лілія Гриневич, перша проректор Київського університету імені Бориса Грінченка, міністр освіти і науки у 2016 – 2019 роках
Ще минулого року на 2024-й планували збільшення обсягів державного замовлення на підготовку фахівців за спеціальностями 222 «Медицина», 225 «Медична психологія», 227 «Терапія та реабілітація» і 231 «Соціальна робота». «Є низка спеціальностей, важливих для функціонування держави: вчителі, медики, військові, за якими залишатиметься повне покриття оплати навчання, – упевнена Лілія Гриневич. – Тобто, фактично зберігатиметься держзамовлення в обмеженому вигляді. На тепер я бачу вразливість у тому, що не визначено обсяг: скільки буде місць державного замовлення і скільки грантів різного обсягу».
У пропонованих змінах покриття оплати навчання конкретного студента чи студентки залежить не тільки від отриманих балів НМТ, а також від соціально-економічного статусу, зауважує співрозмовниця. Зараз місця державного замовлення у вищих навчальних закладах надаються вступникам різних пільгових категорій, а не тільки тим, хто має низький соціально-економічний статус. І навколо цього питання відбуваються великі дискусії.
Система вищої освіти в Україні відносно давно, ще до початку повномасштабної російсько-української війни, перетворилася на великий соціальний проект. «Якщо близько 80 відсотків випускників шкіл до 2022 року ставали студентами, це означає, що для більшості молодих людей, які не мали можливість знайти своє місце з гідною заробітною платою на ринку праці, краще було «пересидіти» у закладах вищої освіти, – пояснює Сергій Квіт. – При цьому зовсім не йшлося ні про якість освіти, ні про відповідну мережу ЗВО, яка також потребує уваги і належного впорядкування».
ГРАНТАМИ СТУДЕНТИ «ГОЛОСУВАТИМУТЬ» ЗА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ВИШІВ
Варто згадати, що тільки 2021 року за державним замовленням вперше приватні заклади вищої освіти змогли готувати молодших бакалаврів та бакалаврів. (Закладам було відкрито доступ до модуля «Державне замовлення» Єдиної державної бази з питань освіти). А законопроєкт №10399 продовжує, умовно кажучи, процес «децентралізації»: передбачається, що гранти будуть іти за майбутнім студентом у будь-який навчальний заклад, незалежно від форми власності. А не так, як раніше, – переважно у великі державні університети та академії.
«Визначальним у разі ухвалення нових норм буде вибір абітурієнта, – каже Лілія Гриневич. – Якщо він захоче піти до закладу комунальної власності, яким є, наприклад, наш столичний Університет імені Бориса Грінченка, – то нам принесе свій грант. Ми не отримували державного замовлення. Ми могли користуватися виключно регіональним замовленням. А система грантів пропонує, незважаючи на форму власності: державна, комунальна, приватна – залежно від вибору абітурієнта оплатити навчання у ним обраному виші. Це також сприятиме впорядкуванню мережі вищих навчальних закладів. Тому що своїм вибором абітурієнти фактично «голосуватимуть» за вищий навчальний заклад. Ця система, без сумніву, буде демонструвати, які саме вищі навчальні заклади пропонують таку якість освіти, що до них хочуть іти вступники».
Якщо у Міністерства освіти і науки є план запровадити гранти на навчання студентів з нового навчального року, то потрібно прийняти законопроєкт якнайшвидше. Розгляд частково залежить від пріоритетності інших питань, які стоять на порядку денному, а також від спроможності парламентської зали підтримати повністю проєкт №10399.
«Концептуально ідея грантової оплати навчання студентів правильна, прогресивна, але вона не має скоротити доступ до вищої освіти, – коментує Лілія Гриневич. – Треба довести суспільству, що зміни не погіршуватимуть попередні гарантії у праві на освіту і доступі до неї – як за обсягами, так і за вибором людей. Якщо суспільство отримає відповіді на запитання: як будуть захищені певні соціальні категорії людей, яку кількість студентів можна охопити грантовою державною підтримкою, – тоді підтримає зміни».
Загрузка ...
