09/03/2023 32
Вшанування 209-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулось сьогодні у центрі міста Арциз біля пам’ятника Т.Г.Шевченка. До заходу долучились представники влади, громадськість, представники духовенства та працівники бюджетних установ та організацій. Перед учасниками заходу виступила перший заступник Арцизького міського голови Оксана Стоянова: «Він був як полум’я! Його рядки —
Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки. Він був як полум’я! Роздумуючи над долями талановитих і великих, розумієш, що поява Шевченка на духовному просторі України є таємничою загадкою. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Він – вершинний паросток родового дерева нашої нації, хранитель народного духу. Із самого дитинства ми вивчаємо його твори, а вони пробуджують тих, хто спить. Пробуджують в людях не тільки почуття власної свободи і людської гідності, вони пробуджують гідність всієї країни і її народу. Вражає те, що понад двох століть рядки його поезій актуальні і пророчі. Сьогодні гостро звучать шевченкові мотиви загребущості та агресивного ставлення до України Російської імперії, небажання прийняти її вільною. Війна, наруга над народом і країною, звірства, вбивства вражають не лише українців, але й весь цивілізований світ. Лягло костьми Людей муштрованих чимало. А сльоз, а крові? Напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов’їх. А дівочих, Пролитих тайно серед ночі! А матерних гарячих сльоз! А батькових старих, кровавих, Не ріки — море розлилось, Огненне море! Ще болить, мабуть, у кожного, від цинічної зйомки вбивства орками нашого беззбройного полоненого. А він не став на коліна. Не зронив свою солдатську честь. Не скорився. І не страх був у його очах, а зневага до ворогів. Дивись, Україно, яких Синів маєш! Під дулом ворожим лице не ховають! Дививсь смерті в очі, не став на коліна, лиш стиха промовив: «Слава Україні!» Шевченко сьогодні, як ніколи, злився зі своїм нескореним народом, а ще підсвідомо і свідомо через уста кожного із мучеників, кожного воїна промовляє до ворогів, що вільні люди вільної країни за всі звірства «на хресті отім без ката і без царя вас, біснуватих, розтнуть, розірвуть, розіпнуть, і вашей кровію, собаки, собак напоять…» От вам і пророцтво від Шевченка, чекайте! Зажурилась Україна від краю до краю,
Кращі діти за неї життя покладають.
Віддають усе, що мають і кров до краплини,
За сім’ю свою, за землю, за волю Вкраїни.
Ми шануємо героїв і живих, і мертвих,
Що змагаються в двобої із самою смертю.
Буде свято Перемоги, вільная держава!
Слава, слава всім героям, Україні слава!!!» — наголосила у своїй промові Оксана Стоянова. До пам’ятника Кобзарю присутні поклали квіти та вклонилися за його безсмертне слово, за віру, за надію, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добробуту. Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна і народ український. 
Загрузка ...
