02 Февраль 15:31
Керівник АРМА Дмитро Жоравович, під час брифінгу, повідомив, що АРМА завершило всі необхідні технічні та організаційні роботи для запуску Реєстру арештованих активів у повноцінну промислову експлуатацію. Відповідний наказ підписано 30 січня 2023 року.
Очільник Нацагентства зазначив, що формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, є однією із головних функцій АРМА, яка окремо визначена у Спеціальному законі про Національне агентство поряд із розшуком та управлінням активами. При цьому, за його словами, ідея Реєстру є досить масштабною та виходить далеко за рамки бази даних про арештовані активи, які передано в управління АРМА.
«Реєстр арештованих активів є складною інформаційною системою, яка повинна бути інтегрованою з іншими реєстрами та базами даних, зокрема з реєстром судових рішень, реєстром виконавчих проваджень та інформаційною системою Офісу Генерального прокурора. Інакше кажучи, в Реєстрі послідовно та з різних джерел відображається інформація від факту накладення арешту на актив до заходів та результатів управління ним. Відтак Реєстр покликаний насамперед систематизувати, синхронізувати і тим самим зробити більш ефективною роботу всіх відомств, так чи інакше долучених до прийняття рішень щодо арештованих активів», – наголосив керівник АРМА.
В Реєстрі арештованих активів наразі наявна інформація фактично щодо всіх видів і типів активів: нерухомість, земельні ділянки, рухоме майно, транспорт, частки у статутному капіталі, акції та паї, майнові права інтелектуальної власності, грошові активи та банківські метали, майнові права і складені активи, зокрема майнові комплекси. Загалом, станом на сьогодні, відповідальним структурним підрозділом АРМА до Реєстру внесено понад 51 тисячу записів про арештовані активи.
Також, з метою забезпечення повноцінної роботи Реєстру та посилення його функціональних спроможностей, АРМА здійснило низку технічних та організаційних заходів, які станом на сьогодні дозволяють запустити Реєстр у промислову експлуатацію. Зокрема, за допомогою системи Прозорро було закуплено серверне та мережеве обладнання з його розміщенням в ізольованому модулі основного дата-центру; розроблено, протестовано та оновлено програмне забезпечення; забезпечено послуги з оренди обчислювальних потужностей хмарного сервісу (другого дата-центру); створено систему комплексного захисту інформації тощо.
Керівник АРМА повідомив, що дефіцит фінансового забезпечення став чи не найбільш вагомою причиною тривалості процесу створення Реєстру, навівши як приклад скорочення видатків на закупівлі у 2020 році на понад 47 млн грн.
«В таких умовах запустити Реєстр у промислову експлуатацію вдалось завдяки впровадженню більш ефективних рішень з точки зору економії коштів, як, наприклад, у ситуації з другим дата-центром, а також за рахунок економії коштів внаслідок проведення закупівель на Прозорро», – зазначив посадовець.
Коментуючи обмеження публічного доступу до Реєстру на період воєнного стану, Дмитро Жоравович підкреслив, що це не впливає на його функціонування, а правоохоронні органи мають відповідний доступ до інформації в Реєстрі. Очільник Нацагентства зауважив, що АРМА підтримує законопроект про відкриття Реєстру для громадськості, а також повідомив про офіційне звернення до Уряду щодо можливості поновлення доступу.