Україні необхідна особлива правова система щодо потреб дітей, стосовно яких існує підозра про те, що могли зазнати насильства або жорстокого поводження.
На цьому наголошували учасники круглого столу в Укрінформі.
«Держава Україна ще у 1991 році взяла високі зобов’язання, ратифікувавши Конвенцію з прав дитини, однак у жодних нормах матеріального і процесуального права не закріплені механізми роботи з дітьми, які стали об’єктами злочинних посягань або інших протиправних дій. Дуже хочеться, щоб фахове обговорення привело до створення спеціальної правової системи в Україні, яка діє уже багато років у провідних країнах, де це функціонує і створені всі умови для роботи з дітьми для їх допиту, для фіксування належних допустимих доказів з дотриманням прав дітей, щоб надалі ця дитина була якомога менше травмована», — зазначила суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, почесний президент Асоціації соціального розвитку через право доктор юридичних наук Оксана Епель.
Своєю чергою керівник Програми захисту дітей Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) Наїра Аветісян нагадала, що одним із ключових положень Конвенції про права дитини є захист дітей від насильства.
«Перше, на що я звернула увагу, коли почала працювати в Україні над цим напрямком, — що дитині, яка була в контакті з законом, доводиться проходити від 6 до 8 зустрічей, тобто всі задіяні в цьому процесі установи мали поспілкуватися з дитиною: прокурори, слідчі, поліцейські, соціальні працівники… Тобто це було ще складніше (для дитини — ред.), ніж та травма, яку вже було завдано. І не завжди це відбувалося у дружньому середовищі», — сказала Аветісян.
Вона розповіла про Барнахус та методику «Зелена кімната», що підходить для того, щоб допитати, поспілкуватись з дитиною, яка вчинила злочин або стала об’єктом злочинних дій.
«Протягом останніх трьох років ми наполегливо просували модель Барнахус. Нам вдалося створити робочу групу, яка в рамках міжвідомчої координаційної групи включала представників різних напрямків, які комплексно підходять до роботи з дитиною, яка або вчинила кримінальне порушення, або постраждала від насильства. Такі центри вже існують у Вінниці, Тернополі, Миколаєві. Ми їх плануємо відкрити в Києві та Чернівцях, обговорюємо з МВС і Міністерством юстиції можливість відкриття таких центрів у кожній області», — додала Аветісян.
Президент Асоціації соціального розвитку через право Інна Силантьєва пояснила, що Барнахус означає будинок дітей, це міждисциплінарний і міжустановчий спеціальний центр роботи з дітьми, які постраждали від насильства або стали свідками подібних злочинів.
«Барнахус був створений для того, щоб збудувати особливу правову систему, яка відповідала б особливим потребам дітей, відносно яких існує підозра про те, що вони зазнавали насильства або жорстокого поводження. Ця потреба особливо актуальною стала в умовах війни», — сказала Силантьєва.
Як наголошувалося, дуже багато дітей постраждало від дій загарбників, і у цьому зв'язку перед суспільством постає завдання не тільки притягнути винних до відповідальності, а й допомогти дитині впоратися з такими травмами.
«Ми мусимо зробити все можливе для збереження ще й психічного здоров’я цієї дитини. Бо допит — це повернення її до тих самих подій, це може завдати нових травм дитині, і тут потрібен професійний мультидисциплінарний підхід. Важливо створити такий простір дитині, де вона буде захищена, а дорослі, які працюють з нею, чітко б розуміли і знали, що треба робити, щоб їй не нашкодити. Бо потреби дітей, які постраждали від насилля, відрізняються від потреб дорослих», — наголосила заступниця голови комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування заслужений лікар України Оксана Дмитрієва.
Учасники обговорення зійшлися на думці щодо необхідності винесення цього питання на законодавчий рівень, а також сформували групу, яка співпрацюватиме з Міністерством юстиції щодо вирішення проблем дітей.
Загрузка ...
