07/06/2023 287
Безпритульні тварини — одне з болючих питань, яке турбує багатьох мешканців громади.
Час від часу в Арцизькій громаді стаються прикрі випадки, коли собаки нападають на дітей чи дорослих, або коли чиясь жорстока рука починає масово труїти та винищувати тварин. Дуже багато наших мешканців бачать вирішення проблеми у будівництві притулку.
Свої коментарі на дану тему надали місцева зоозахисниця Наталя Лепехіна та Арцизький міський голова Сергій Парпуланський.
— Пані Наталю, чому Ви вирішили займатися зоозахистом?
— Я та чимало мешканців Арциза опікуємося проблемами безпритульних тварин за власною ініціативою та переважно за свої кошти. Тому що маємо потребу допомагати іншим. Хтось займається допомогою дітям, хтось хворим людям. Є волонтери, які займаються онкохворими, а хтось, ось як ми, тваринами. Допомагаємо там, де нам це по силах.
— Розкажіть, будь ласка, трішки про себе, коли Ви почали цим займатися? Чому одні люди народжуються з розумінням, що треба дбати про тварину, а інші можуть її покалічити, викинути.
— Розпочала свою діяльність на початку 2017 року. Пам’ятаю перших цуценят, яких я побачила й вирішила врятувати від голодної смерті. А потім прилаштувала їх до людей. Далі виходила інших тварин і також дуже швидко знайшла їм хазяїв. Згодом у соціальній мережі Фейсбук була створена група «Пристраивается. Арциз», де я познайомилася з місцевими зооволонтерами. Зазначу, що в Арцизі дуже багато тих, хто допомагає безпритульним тваринам, але не всі афішують свою діяльність.
— Звідки зазвичай беруться безпритульні тварини?
— Більшість власників домашніх тварин не хочуть стерилізувати їх, мовляв, нехай кішка чи собака відчують радість материнства. Однак природою так закладено, що ні кицька, ні собака не мають тривалої прив’язаності до свого потомства. А от прилаштувати приплід вкрай складно, бо добрих рук на всіх не вистачає. І починають викидати зайвих тварин на вулицю — за паркани, під ворота.
Також нерідко мешканці сіл їдуть у вихідні на міський ринок, заодно беручи із собою тварин, і залишають їх у місті. А потім самі ж дивуються, звідки береться так багато безпритульних тварин на вулицях.
У всьому світі вважається, що найгуманніший спосіб регулювання кількості безпритульних тварин – це їх вчасна стерилізація. Коли я тільки почала займатися цим питанням, то теж мала певні упередження, для мене це було протиприродно. Але лікар пояснив, що таким чином я вирішую дві проблеми: не болітиме голова, куди дівати малюків і, найголовніше, я убезпечую тварини від такого явища, як онкологічні захворювання, бо серед тварин вони поширені так само, як і серед людей. Тому я маю стійке переконання, що міська рада, комунальні служби, і ми, зоозахисники, повинні популяризувати тему стерилізації тварин.
— Як Ви ставитеся до ще однієї нашої місцевої традиції не тримати домашнього собаку на прив’язі, а випускати гуляти по вулицях чи брати з собою до магазину? Часто собака вертається додому через кілька годин після господаря, і за цей час може чимало накоїти.
— Так, собака на вільному вигулі здатна багато на що, крім того, з нею може статися щось погане. Але це провина не тварини, а господарів. Усі читали Екзюпері? Мабуть, не всі. Бо тоді знали б, що ми відповідальні за тих, кого приручили. За будь-який вчинок домашньої тварини несе відповідальність її власник.
— Як вважаєте, чи повинна інспекція з благоустрою карати власників, які не дбають про домашніх собак і таким чином сприяють збільшенню популяції безпритульних тварин? Чи адміністративна відповідальність викличе невдоволення у суспільстві?
— Штрафи можуть викликати обурення. Але можна почати хоча б із попереджень, приписів. Наприклад, доповнити Правила благоустрою Арцизької громади пунктом, який би передбачав певні правила та обов’язки поводження з домашніми тваринами. І періодично доносити ці правила до людей та слідкувати за їх дотриманням. Постійне нагадування, що власники можуть понести відповідальність за неналежне утримання домашньої тварини, матиме позитивний ефект. Вважаю, в цьому питанні потрібна системність.
— Багато хто з коментаторів бачить вирішення проблеми у створенні притулку. Як вважаєте, це дійсно допоможе?
— Притулок – це абсолютно не вихід. Утримання притулку – це дуже і дуже дороге задоволення. Навіть великі міста намагаються уникати цього, що ж тоді казати про Арциз? Потрібна пристосована територія, вона має бути огороджена, проведені комунікації, потрібно збудувати вольєри, має бути кілька людей з обслуговуючого персоналу, ветлікар. Хто візьметься усе це фінансувати?
Я добре вивчила цю тему. Позиція всесвітніх зоозахисних організацій така: благополуччя у притулках може бути дуже низьким, а фінансові витрати – надзвичайно високими, включаючи великі витрати на утримання тварин та вирішення проблеми з управлінням/навчанням персоналу. Притулки швидко заповнюються, у той час як собаки постійно з’являються на вулицях внаслідок міграції або з причини викидання їх із дому. Тому притулок має практично нульову ефективність.
— Багато хто пропонує фінансувати такий притулок підприємцям. На Вашу думку, а чи реально отримати регулярну фінансову підтримку, приміром, із благодійних джерел?
— Розраховувати на те, що люди просто будуть допомагати притулку – це утопія. На його створення та утримання ніхто не виділить такі великі гроші. Інша справа — створити центр стерилізації тварин та укласти угоду з кимось із ветлікарів, який би проводив операції зі стерилізації безхатніх тварин.
Крім того, дуже важливо займатися просвітництвом: люди повинні нести відповідальність за своїх домашніх тварин, стерилізувати їх, бо це єдино правильний вихід. Раніше популяція безпритульних собак регулювалася відстрілюванням, але ми живемо у ХХІ столітті, коли закон передбачає кримінальну відповідальність за вчинення злочинів проти тварин. А стерилізація дає можливість для мирного співіснування тварин та людей.
Не потрібно вигадувати велосипед. Зараз у багатьох українських містах, де почали масову стерилізацію тварин, ставлять чудові годівнички, куди кожен охочий може принести корм для хвостатих безхатченків.
Є ще краща ідея: у багатьох містах України з’являються “Япомогабокси», які видають корм для безхатніх тварин в обмін на пластикові пляшки. За кожну пляшку автомат видає 50 грамів корму. Таким чином вирішуються дві проблеми – і у місті чистіше, і безпритульні тварини не голодують, тобто стають не такі агресивні. Стерилізований ситий собака, якщо не кидатися на нього з палкою, абсолютно безпечний.
— У Арцизі вже вдруге працював «Зооконтроль». І Ви вже вдруге супроводжуєте зооволонтерів та спостерігаєте за їхньою роботою. Наскільки якісно вони виконують свою роботу та чи дійсно це ефективна справа?
— Так, фахівці «Зооконтролю» здійснюють вилов тварин, вакцинацію від сказу, ідентифікацію шляхом прикріплення бирки до вуха, стерилізацію та післяопераційну перетримку з подальшим повернення на місце вилову (через 1 добу). Роботі допомагали мешканці міста, які повідомляли про місця проживання безпритульних тварин.
Приміром, у жовтні 2022 року в Арцизі команда цієї громадської організації стерилізувала 100 собак, і це дає надію на поступове зменшення кількості безпритульних тварин.
У ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ
Ці та інші пропозиції містян ми обговорили також із Арцизьким міським головою Сергієм Парпуланським:
«Проблема безпритульних тварин у нашій громаді є доволі серйозною. Законний спосіб боротьби – стерилізація, що ми власне і робимо. Процедура досить високовартісна і обходиться громаді у значну суму коштів. Тому, щоб на наших вулицях не було бродячих тварин, гуманний спосіб регулювання їхньої кількості має стати нашою спільною справою. Адже основний чинник появи собак на вулицях – це безвідповідальність власників, які викидають потомство своїх домашніх улюбленців, бо не бажають за ним доглядати. Також нерідко на вулицях опиняються й ті собаки, які тривалий час жили із господарями. Тобто ми можемо боротися з безпритульними тваринами, витрачаючи фінансові ресурси громади, але допоки в людей не буде свідомого ставлення до тварин, поки вони не перестануть виганяти їх на вулицю, усі наші зусилля будуть марними.
У плані вирішення цієї болючої проблеми мені імпонує досвід Львова. Це місто — взірець для всієї країни в частині поводження з безпритульними тваринами. Вони мають чудове комунальне підприємство, де реєструють домашніх тварин, ведуть чіткий електронний облік безпритульних тварин, постійно моніторять їхню кількість. При цьому стерилізації підлягають усі тварини, які до них потрапляють, навіть домашні, які не мають племінної цінності. Таким чином львів’яни унеможливили самовигул, який є проблемою багатьох українських міст і сіл, втрати, а також створили величезну електронну базу знайдених і загублених тварин. Усі тварини чіповані, і за допомогою електронного коду можна легко знайти власника.
Тому я переконаний, що бродячих тварин на вулицях стане менше лише за умови обов’язкової реєстрації домашніх та безпритульних тварин і відповідального ставлення до чотирилапих з боку їхніх власників».
Загрузка ...
