Чому одеські електронні ЗМІ приховують своїх власників та редакторів? Informer 23.09.2018 Головні,Думки,Одеса
Одеські електронні ЗМІ надмірно закриті та приховують своїх власників і редакторів. Такі дані були отримані у межах точкового аналізу десяти відомих одеських новинних веб-сайтів щодо дотримання стандарту прозорості журналістської діяльності. Дослідження з 10 по 16 вересня 2018 року проводив Інститут масової інформації. Аналізувалися сайти «Думская», «048», «Трасса-Е95», «УСІ», «Одесская жизнь», «Ізбірком», «Одесит», «Взгляд из Одессы», «Одеса-медіа», «Бесарабія-інформ».
У межах моніторингу встановлювалася наявність на сайті згаданих медіа присутність контактних даних, інформації про головного редактора та власників ЗМІ. Жоден з новинних сайтів Одеської області не спромігся виконати зазначені вимоги прозорості.
Найближче до максимальних результатів наблизилися два місцевих медіа, «Одесская жизнь» та «Бесарабія-інформ» (2 бали з 3 можливих). Третє місце за прозорістю серед електронних ресурсів Одеси посіло видання «048» (1,5 з 3). Слід зазначити, що це медіа у наших спостереженнях зазвичай очолює список найбільших порушників журналістських стандартів (1, 2, 3). Але не цього разу. На сайті «048» є інформація про власників, що дуже рідко трапляється серед онлайн-медіа, та зазначено необхідні контактні дані. Відсутні лише відомості про головного редактора. За результатами минулих моніторингів ми зазначали, що одеське медіа «048» – суто комерційний проект. На відміну від інших ЗМІ, які потрапили під моніторинг, воно не має політичного інвестора та цілком залежить від реклами. Саме цим можна пояснити надмірну відкритість цього медіа у порівнянні з іншими ЗМІ міста. Для рекламодавця має бути зручно знайти контакти для розміщення реклами та бути впевненим в існуванні юридичної особи, якій, можливо, будуть переведені кошти за послуги. Цей приклад підтверджує, що незалежність та фінансова спроможність ЗМІ з часом призводить до збільшення прозорості його функціонування.
Слід зазначити, що редакції сайтів «Бесарабія-інформ» та «Одесская жизнь» – єдині, яка вказала своїх редакторів. Всі інші медіа, що потрапили під моніторинг, обмежилися контактними даними. Часом це була лише електронна пошта, що також оцінювалось меншою кількістю балів.
Новинний сайт «Ізбірком» має свого друкованого аналога, в якому виконано всі згадані вимоги: наявні відомості про головного редактора, необхідна контактна інформація та оприлюднене ім’я власника. Проте способи контактів онлайн-версії обмежені електронною скринькою.
У приватних бесідах місцеві журналісти зазначають, що не готові залишати свої контактні дані для публічного доступу в Інтернеті та навіть на сайтах свої видань. Пов’язано це з тривалим тиском з боку «тролів», що час від часу активізуються в Одесі у періоди посилення інформаційних атак з боку країни-агресора.
Ці нападки всякчас націлені на представників регіональних медіа у соціальних мережах, тому мало хто готовий залишати номери своїх телефонів та переводити цю психологічну агресію з Мережі у реальне життя. Передусім це стосується редакторів найбільш відомих та потужних видань, які мають реальний вплив на політичну повістку.
Відповідно до українського законодавства, незареєстровані електронні медіа перебувають поза правовим полем, і недотримання вищезгаданих норм прозорості не спричиняють аніяких санкцій з боку державних органів. Деякі одеські онлайн-ЗМІ зареєстровані як інформаційні агенції, які керуються іншим законодавством але, як і традиційні ЗМІ, мусять оприлюднювати власників.
Наразі Верховна Рада має ухвалити законопроекти, які перетворять структуру медіавласності на більш прозору, аби суспільство знало, кому в Україні належать засоби масової інформації, в тому числі електронні медіа.
Один із законопроектів взагалі пропонує запровадити основи фінансової прозорості електронних медіа, що передбачає прозорість фінансової діяльності ЗМІ та публікацію відомостей про доходи та даних найбільших контрагентів. Дискусії щодо необхідності реєстрації онлайн-медіа та оприлюднення імен їхніх власників точаться вже давно, але головне у даному питанні – знайти потрібний баланс між свободою слова, журналістськими стандартами, безпекою журналістів в умовах гібридної війни та різними реєстраційними процедурами, що, вочевидь, передбачає бюрократію та, в наших умовах, ймовірний тиск на незалежних журналістів чи політичних конкурентів.
Колотвін Павло, представник Інституту Масової Інформації в Одеській області
Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов’язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки
Загрузка ...
