21-го серпня на клубній базі одеського «Чорноморця» у Совінйоні відбулася предсезонна прес-конференція, на якій головний тренер Роман Григорчук відповів на запитання журналістів.
— В першу чергу хотів би привітати усіх присутніх. Радий всіх бачити після такої великої перерви, — почав прес-конференцію наставник «Чорноморця». — Слава Богу, що відновлюється футбол і ми знову разом. Передусім все це є можливим завдяки нашим ЗСУ, яким ми дуже вдячні і якими дуже пишаємось. І те, що зараз маємо можливість грати у футбол, чудово. Цим ми показуємо свою силу, силу нашої країни, нашої нескореної нації. Все це відмінно, і дай Боже, щоб у кожного з нас у цей складний час все складалося якнайкраще. Для нас усіх це перевірка, тест на те, як люди вестимуть себе у цій непростій ситуації. Від того, наскільки плідно і розумно вони працюватимуть, буде залежати якість футболу.
— Що у період війни для вас, як тренера, було найважчим у процесі підготовки до нового сезону?
— (Ненадовго замислившись). Знаєте, цей час можна розділити на два умовних етапи. Коли 24 лютого вторгнення почалося, у мене був такий психологічний стан, якого ще не було ніколи. На фоні цієї біди, що сталася з усіма нами, я просто забув про футбол. Десь місяць або й більше не тільки не дивився матчі, а й ні з ким про футбол навіть не розмовляв. На той час обговорювали зовсім інші питання, вирішували інші проблеми. Згодом, через місяць-півтора, коли ситуація трохи помінялась, стали вести мову про футбол, обговорюючи наші сподівання щодо повернення до улюбленої гри. Відтак у цьому плані стало трішки легше. Що й казати, коли ти без футболу – це неймовірно важкий час. Адже окрім самої гри існує безліч різноманітних і досить серйозних проблем. Якщо говорити про даний час, то мені значно легше, адже бачу, що ми вже більше зайняті роботою. Мусимо виходити з тієї ситуації, яку маємо на сьогоднішній день. В ній потрібно правильно себе вести, працювати і сконцентруватись на своїй роботі.
— Наскільки ви задоволені проведеною влітку селекційною роботою, враховуючи великі кадрові втрати, які сталися у «Чорноморці» в зв’язку з війною?
— Я можу зробити порівняння. Якщо говорити про селекційний напрямок, то у січні цього року ми багато в чому завдяки Володимиру Братиславовичу (віце-президенту клубу Генінсону – прим. авт.) зібрали неймовірну команду! Це було навіть більше, ніж я чекав! Досить симпатична була у нас команда. Шкода лише, що ми так і не побачили її в дії в офіційних матчах. Якщо говорити про літнє міжсезоння, то що стосується селекційного напрямку у нашому футболі, зараз ми зробили більше, ніж максимум. По-перше, дуже важко було втримати легіонерів, а по-друге, когось із новачків запросити було неймовірно складною справою. Повинно співпасти чимало різних чинників, щоб врешті-решт футболіст приїхав до нас. І головне, щоб це був якісний гравець, який здатен реально допомагати «Чорноморцеві» у вирішенні наших завдань. Гадаю, що ми зробили дуже і дуже багато у цьому напрямку. Проте селекційна робота не закінчена. На сьогоднішній день ми ще недовкомплектовані. Намагатимемось зробити все можливе, щоб довкомплектуватися ще одним-двома кваліфікованими гравцями. Ця кількість нам необхідна, і ми це відчуваємо. Підходимо до цього процесу досить виважено. Ми не візьмемо футболіста, у якому буде найменший сумнів. Можемо взяти лише того, в якому будемо впевнені, що він є для нас помічником. Якщо цього зробити не вдасться, тоді краще підтягнемо молодих хлопців – і будемо працювати.
— Які саме позиції потребують посилення у першу чергу?
— Якщо я почну зараз вести мову про ті чи інші амплуа, це може бути не зовсім коректно по відношенню до футболістів, які є у нашому розпорядженні. У зв’зку з цим у них можуть виникати різні роздуми щодо певної позиції. Повторюся: ми недовкомплектовані, тож хочему побачити в команді нових виконавців. Яких саме амплуа – це вже наша внутрішня кухня.
— Як ви вважаєте, хто за підсумками сезону-2022/23 стане чемпіоном?
— (Сміх у залі та у президії). Ви хочете, щоб я відповів: «Чорноморець»? (Посміхається). Важко сказати. Ми ніколи не повинні щось загадувати. Тим більше зараз, коли в українському футболі така ситуація, що відразу декілька команд потенційно можуть стати чемпіоном. Я не буду їх називати, однак явного фаворита наразі не бачу.
— Якщо вірити графічному дизайну, то «Чорноморець» грає по системі 4-3-3. Якою буде ключова схема у прийдешньому сезоні?
— Ви знаєте, наша схема може бути різною: 4-3-3, 4-2-3-1 або ж вона мінятиметься ще на якусь. Взагалі-то до тактичних схем відношусь таким чином. Як таку її не можна назвати просто цифрами, адже у кожній фазі гри вона видозмінюється і виглядає по-іншому. Так що не так важливо, яка схема – куди важливіше, як вона працює і як трансформується у той чи інший момент гри.
— Чи очікується повернення Миколи Морозюка, який взимку був серед новачків команди, однак потім її залишив?
— А з чого ви вирішили, що Морозюк повинен повертатися? Я поговорив з Миколою і той підтвердив, що цим літом він не повернеться, тому що буде грати в іншій команді. Так що у поточне трансферне вікно це питання не стоїть. На жаль…
— Як почуваються у команді легіонери – канадієць Джеймс Манджрекар та албанець Філі Реальдо?
— Легіонерів ми беремо за умови, що вони повинні бути нам гарними помічниками. Інакше їх не було би змісту запрошувати. Коли беремо іноземних футболістів, то розуміємо всю складність цієї справи. Ясна річ, ми їх приймаємо як своїх, як членів нашої команди. Джеймс і Філі – чудові люди. Втім, коли футболіст професіонал, то інакше й бути не може. Чим вищого він рівня, тим краще вміє спілкуватися, його легше інтегрувати в команду і процес адаптації проходить швидше. Наших легіонерів ми вважаємо хорошими футболістами і дуже на них розраховуємо. Віримо в те, що Манджрекар і Реальдо допоможуть «Чорноморцеві» у достягненні нашої мети.
— Чи є гравці, які не зможуть допомогти команді у перших турах чемпіонату?
— Можемо назвати лише одне прізвище – Петько. Він тілько-но почав тренуватися після перелому, тому взяти участь в іграх на старті сезону не зможе.
— Як часто згадуєте сезон-2013/14, проведений за вашої першої каденції у «Чорноморці»?
— (З приємною посмішкою). Так. Як тільки-но розмова заходить про футбол, то завжди згадуємо ті часи. Причому, з усіма людьми – і з вболівальниками в місті, і з футболістами, і з тренерами. Рідко яка розмова проходить без згадування тих щасливих миттєвостей «Чорноморця».
— Чи можете порівняти «Чорноморець» того сезону і нинішнього?
— Зараз склад набагато сильніший (сміється). А якщо серйозно, то як можна порівнювати команду десятирічної давнини з нинішньою? Це дуже важко. Дуже. Коли ти любиш свої команди так, як своїх дітей, то порівнювати неможливо і навіть не хочеться цього робити. Що й казати, тоді, у сезоні-2013/14, була прекрасна команда. А зараз, чесно кажучи, навіть і не знаю, які ми – наскільки сильні і як гратимемо у футбол. Ми лише віримо в те, що будемо сильні.
Вячеслав Кульчицкий
UA-Футбол