28 Січня 2026 15:20 Валерій Гайдаржи
У попередніх публікаціях серії, присвяченої медіаграмотності, ми вже розглядали, у який спосіб інформація ставала інструментом впливу, які форми сьогодні мають інформаційні атаки та як вони проявляються в сучасному медіапросторі. У цій статті ми зосередимося на журналістських стандартах що це таке, коли та чому вони виникли, а також яку роль відіграють у формуванні довіри до медіа.
Окремо розглянемо, як аудиторія півдня Одещини сприймає журналістські стандарти на практиці: на що люди звертають увагу, читаючи новини, та наскільки дотримання професійних принципів впливає на рівень довіри до інформаційних джерел
Стандарти журналістики: навіщо вони потрібні
Журналістські стандарти почали формуватися у першій половині ХХ століття разом із розвитком масових медіа та усвідомленням їхнього впливу на суспільство. Вони стали відповіддю на пропаганду, цензуру та маніпуляції, які особливо активно використовувалися під час воєн і політичних криз. Над їх формуванням протягом десятиліть працювали професійні журналістські спільноти, редакції провідних медіа та міжнародні організації, які прагнули визначити спільні правила відповідальної роботи з інформацією та відокремити журналістику від пропаганди.
У професійній журналістиці існують базові стандарти роботи з інформацією, а також розширені етичні принципи, закріплені в кодексах журналістської етики. У різних кодексах кількість правил може відрізнятися – від кількох ключових принципів до розширених переліків із понад десяти положень, однак їхня головна мета залишається незмінною: забезпечити достовірне та відповідальне інформування суспільства.
В українській журналістській практиці, зокрема в рекомендаціях Інститут масової інформації, зазвичай говорять про шість базових журналістських стандартів. До них належать достовірність, точність, баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, повнота подачі інформації та оперативність. Дотримання цих принципів дає змогу медіа працювати об’єктивно та чесно навіть у складних або конфліктних темах, що підвищує рівень довіри з боку аудиторії.
Кожен зі стандартів має практичне значення. Достовірність і точність передбачають перевірку фактів та джерел, баланс думок подання різних позицій сторін, а відокремлення фактів від коментарів допомагає читачеві самостійно сформувати власну думку. Повнота інформації означає відмову від виривання фактів із контексту та подання подій у всій необхідній сукупності деталей. Водночас оперативність передбачає своєчасне інформування аудиторії без шкоди для якості матеріалу, коли швидкість подачі новин не замінює перевірку фактів і відповідальність журналіста.
Як аудиторія півдня Одещини розуміє журналістські стандарти
Для того, щоб зрозуміти, як аудиторія півдня Одещини сприймає журналістські стандарти, на що звертає увагу під час читання новин і що впливає на рівень довіри до медіа, ми провели опитування серед підписників наших сторінок в Instagram і Telegram. Отримані результати не претендують на повну репрезентативність регіону, однак дають змогу побачити загальні тенденції та підходи до споживання новин серед активної онлайн-аудиторії.
Завершивши опитування ми зібрали відповіді з усіх платформ в єдиний масив і підсумували отримані результати. Такий підхід дозволив сформувати зведену картину відповідей та використати її для подальшого аналізу інформаційних звичок аудиторії. Після обробки всіх відповідей опитування зафіксувало такі результати:
1. Чи знаєте ви, що таке журналістські стандарти?
Респонденти обрали такі варіанти:
- Так, добре розумію, що це – 43,8%
- Чув(ла) про них, але не знаю деталей – 20,8%
- Щось чув(ла), але не впевнений (на), що це означає – 6,3%
- Ні, не знаю – 29,1%
2. На що ви звертаєте увагу, читаючи новини?
Респонденти обрали такі варіанти:
- Джерело та репутація медіа – 46,7%
- Наявність посилань на джерела – 20,0%
- Баланс думок у матеріалі – 20,0%
- Зазвичай не перевіряю такі речі – 13,3%
3. Чи впливає для вас дотримання журналістських стандартів на довіру до медіа?
Респонденти обрали такі варіанти:
- Так, це один із головних критеріїв – 55,6%
- Частково впливає – 22,2%
- Не замислювався (лася) над цим – 8,9%
- Ні, для мене це не має значення – 13,3%
Підсумковий аналіз результатів опитування
Аналіз відповідей свідчить, що журналістські стандарти загалом сприймаються аудиторією півдня Одещини як важливий елемент якісного медіаконтенту. Більшість респондентів пов’язують довіру до новин із дотриманням професійних принципів журналістики, що вказує на наявність запиту на відповідальну та перевірену інформацію.
Водночас результати першого питання показують, що рівень обізнаності зі стандартами журналістики залишається неоднорідним. Частина аудиторії добре розуміє це поняття, однак значна кількість респондентів має лише загальне уявлення або взагалі не знайома з журналістськими стандартами. Це свідчить про те, що поняття якості новин часто існує на інтуїтивному рівні, без чіткого розуміння його складових.
Відповіді на друге питання демонструють, що під час споживання новин аудиторія найчастіше орієнтується на джерело та репутацію медіа. Водночас такі складові журналістських стандартів, як баланс думок і наявність посилань на джерела, для частини респондентів залишаються другорядними або не завжди усвідомлюються як показники якості інформації. Це може вказувати на довіру до бренду медіа більше, ніж до змісту конкретного матеріалу.
Результати третього питання підтверджують, що для більшості аудиторії дотримання журналістських стандартів прямо або опосередковано впливає на рівень довіри до медіа. Водночас наявність групи респондентів, які не пов’язують довіру з професійними принципами журналістики, підкреслює необхідність подальшої роботи з аудиторією в цьому напрямку. Пояснення того, що саме означають журналістські стандарти та як вони впливають на якість новин.
Відкриваємо українську Бессарабію Новини Одеська область





