Підвищення солоності у Куяльницькому лимані призведе до загіпсування водойми. Про це повідомляє ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко.
За його словами, лиман можна поповнювати морською водою лише за температури нижче восьми градусів, а щорічне сезонне поповнення Куяльника 9-10 мільйонами кубометрів морської води несе загрози. У лимані можуть розпочатися процеси засолювання та вапнування водойми. Джерело.
«До 2019 року Куяльницький лиман оживав, тому що в зимово-весняний період туди трубою надходила морська вода. Середньорічний рівень лиману піднімався, солоність води зменшувалася. Її показники були сприятливими для розвитку біологічних процесів, що ведуть до утворення лікувального бруду, підтримці оптимального – зазначає Сергій Степаненко.
2019-го розпочалася дворічна посуха, і по суті подача морської води стала єдиним джерелом наповнення Куяльницького лиману. На жаль, 10 мільйонів кубів води, що надходить із труби, не вистачає навіть для підтримки стану лиману. Адже з його поверхні щорічно випаровується понад 20 млн кубометрів. До того ж улітку подавати морську воду не можна.
«Дослідження показують, що Куяльницький лиман протягом століть періодично пересихав і наповнювався водою. Посуха 2020 року значно скоротила рівень водойми, але вплив діяльності людини в цьому процесі в рази гірший. Насамперед це стосується забору води з річки Великий Куяльник, яка є найважливішим джерелом
поповнення Куяльницького лиману прісною водою. Вчені нашого екологічного університету встановили, що близько 70% того, що є у річці, забирають люди», – розповідає Сергій Степаненко.
За матеріалами інтернет-ресурсів підготувала Оксана Картельян, Місто 24