26 Січня 2026 15:01 Оксана Чумак
Усього за десять кілометрів від Одеси, у селі Лиманка, розташований винний дім та гастролокація Manzul Winehouse. Тут бережуть і популяризують традиції української Бессарабії — через вино, кухню, обряди та гостинність. Господарі – Едуард і Марія Манзул разом із донькою Альбіною та її чоловіком — пригощають гостей вином власного виробництва, крафтовими продуктами з Бессарабії й автентичними стравами, знайомлячи з культурою регіону не з книжок, а «на смак». Альбіна Манзул розповіла журналістці інтернет-видання «Махала» про те, як родинне хобі переросло у сімейну справу, а також про плани щодо створення гастрономічного центру для популяризації крафтової продукції Одещини і, зокрема, Бессарабії.
Родинне коріння і бессарабська ідентичність
Прагнення родини зберегти бессарабські традиції не випадкові, адже засновники Manzul Winehouse — вихідці з бессарабських сіл. Голова родини, етнічний гагауз Едуард Манзул, родом з Вулканештського району Молдови. Його дружина Марія — етнічна болгарка з села Чійшій, нині Городнє Болградського району Одещини.
«Мені складно сказати, що ми бізнесмени. Швидше це хобі, яке вже багато років намагається перерости у щось більше. Наш батько походить з виноробного краю, він навчався в Одесі на технолога харчової промисловості й мріяв стати виноробом. Довгий час у нього не було можливості втілити в життя свою мрію, аж поки у 2015 році ми не придбали невелику ділянку землі в селі, де зараз живемо», — розповідає Альбіна Манзул.
Перше вино і перемога у Болграді, яка змінила все
Першим, що з’явилося на новій ділянці, стала виноградна арка — для власних потреб і домашнього вина. Спочатку родина працювала із сортами Ізабелла та Молдова, а першими дегустаторами стали рідні й друзі. Згодом почали експериментувати й з іншими сортами винограду, вдосконалюючи смак і технологію.
У 2017 році Манзули вирішили подати зразок свого вина «Каберне по-білому» на конкурс у Болграді. Результат став несподіванкою — вино з першої спроби увійшло до числа переможців. Саме тоді родина повірила, що їхня справа має майбутнє.
На конкурсі молодих виноробів помітили представники одеського винного клубу «Вінтаж», які одразу попросилися в гості.
«Фактично виноробні як такої не було — ми робили вино для себе. Але, окрім вина, мама тоді пригостила гостей бессарабськими стравами: голубцями з виноградного листя, шурпою з баранини та кавармою. Після цього про нас пішла слава, і до нас почали приїздити цілими групами», — згадує Альбіна.
Від домашньої виноробні — до крафтового центру
Наразі родина немає фінансової можливості збудувати повноцінний винний завод, тому Manzul Winehouse обирає інший шлях розвитку — ребрендинг і перехід до формату популяризації крафтових продуктів.
Проєкт ще на стадії створення, але ідея полягає в тому, щоб на новій локації в Лиманці дати змогу крафтовим виробникам Одещини представляти свою продукцію. Водночас акцент, як і раніше, робитиметься саме на виробниках з Бессарабії.
Сьогодні винний дім родини Манзул вже активно співпрацює з крафтовиками і пригощає гостей сирами, м’ясними виробами, а на новорічні свята — ігристим вином виноробні Villa Tinta з Болградського району.
У переддень Нового року тут провели перші майстер-класи із приготування болгарської баніци (вертути) та голубців.
«Учасники отримали масу задоволення від роботи з витяжним тістом, яке розтягується на спеціальних скатертинах. Ми плануємо проводити такі майстер-класи й надалі», — ділиться Альбіна Манзул.
Чому Бессарабія знову в моді
За словами підприємниці, інтерес до Бессарабії, її історії та культури різко зріс у період пандемії COVID-19, коли кордони закрилися і почав активно розвиватися внутрішній туризм. Ще одна причина — втома споживачів від фабричної продукції та бажання натуральних, «живих» продуктів без хімії.
На локації вже працює міні-крамниця крафтових товарів, яка згодом має перерости у масштабний проєкт.
«Раніше у нас була представлена продукція сирних виробників з Болграда — “Щедра околиця”, а зараз ми активно співпрацюємо з підприємством Сергія Русєва – у нас представлена їх м’ясна продукція. Хочу зауважити, що крафтова продукція є досить доступною за ціною», — наголошує Альбіна.
Простір для виключно ремісничої продукції
Наразі родина приймає у власному домі групи не більше 10–12 осіб. А у новому гастрономічному центрі планують приймати великі автобусні групи, запити на які вже надходять з Києва та інших міст України.
Простір стане постійною платформою для презентації виключно крафтової місцевої продукції — меду, вина, сирів, м’ясних виробів, прянощів, вина.
«Ми мріємо, щоб наша локація стала відправною точкою туристичних маршрутів Бессарабією. Поки для європейців недоступні дистанційні бронювання таких турів, адже ця система ще не налагоджена, тому ми плануємо пропонувати їх самостійно», — розповідає підприємиця.
Окрім цього, центр, який почне працювати вже в цьому році, стане майданчиком для конференцій і зустрічей ремісників, де вони зможуть обмінюватися досвідом і ідеями. За задумом родини Манзул, це місце має занурювати гостей в автентичність і показувати, що ремісничі продукти — не лише смачніші, а й корисніші за ті, що щодня вони купують у супермаркетах.
Відкриваємо українську Бессарабію Культура Новини Суспільство Традиції
Загрузка ...
