Мирна угода зіткнулася з жорсткими реаліями, Росія не поступається, — NYT

713

Президент США Дональд Трамп, який активно просуває переговори між Україною та Росією, дедалі частіше стикається з реальністю, що ускладнює досягнення швидкої мирної угоди. Попри заяви Білого дому про «певний прогрес», ключові питання — передусім гарантії безпеки для України — залишаються невирішеними, пише The New York Times.

За кілька годин до зустрічі Трампа з президентом України Володимиром Зеленським у резиденції Мар-а-Лаго глава МЗС Росії Сергій Лавров фактично поставив під сумнів сенс цих переговорів. Він заявив, що Москва ніколи не погодиться на розміщення європейських військ в Україні — одного з центральних елементів безпекового плану Києва.

«Якщо європейці з’являться, вони стануть законною мішенню», — заявив Лавров, коментуючи можливу присутність сил ЄС для стримування нової агресії РФ та контролю демілітаризованої зони.

Росія не поступається

Жорстка риторика Кремля підкреслила головну проблему переговорів: Росія поки не зробила жодних поступок. Перемовини за участі США наразі зосереджені переважно на тому, на які компроміси готова піти Україна і що Вашингтон може запропонувати натомість. Володимир Путін, за словами американських посадовців, лише окреслює «червоні лінії», наполягаючи, зокрема, на подальших територіальних вимогах.

Попри це Трамп після розмови з Путіним у неділю знову заявив, що російський лідер «готовий до миру». Втім, жоден із ключових західних союзників цю оцінку публічно не підтримав.

Гарантії безпеки — головний камінь спотикання

Найскладнішим питанням залишається довгострокове стримування Росії. Зеленський наполягає, що запропонований 20-пунктовий план передбачає для України гарантії безпеки, «подібні до статті 5 НАТО», тобто зобов’язання США захищати Україну у разі нового нападу.

Однак Трамп уникає таких формулювань. Він також стикається з внутрішнім політичним опором: значна частина республіканців, включно з віцепрезидентом Джей Ді Венсом, виступає проти будь-яких зобов’язань, які можуть втягнути США у війну за Україну.

Санкції, «перезавантаження» і скепсис Європи

Ще один елемент стратегії Трампа — досягнення «стратегічної стабільності» з Росією. У його розумінні це означає не лише контроль над ядерними ризиками, а й нормалізацію дипломатичних та економічних відносин. Такий сценарій передбачає скасування санкцій, відновлення торгівлі та повернення Росії до західної економічної орбіти.

Європейські лідери та частина американського істеблішменту називають ці ідеї наївними й небезпечними, доки Путін залишається при владі.

«Дедлайнів більше немає»

Наприкінці року Трамп і Зеленський опинилися в ситуації, яку ще кілька місяців тому важко було уявити: на столі лежать детальні мирні пропозиції, а сам Трамп визнає, що швидкого рішення не буде. «Дедлайнів немає», — заявив він, фактично відмовившись від попередніх обіцянок завершити війну «за один день».

Колишній посадовець Ради національної безпеки США Томас Грем зазначає, що, попри критику, сам факт переговорів став можливим лише після того, як Трамп у лютому відновив прямий діалог із Путіним:

«Контури остаточного врегулювання видно, навіть якщо обидві сторони рішуче це заперечують».

Водночас ключові питання залишаються без відповідей: чи готова Росія до реальних компромісів, чи погодиться вона на демілітаризовану зону і що саме США готові гарантувати Україні у разі нової агресії. Саме ці рішення зрештою визначать, чи стане нинішня дипломатія шляхом до миру.