7 квітня у Львові формація NOVA OPERA презентує оперу «Мистецтво війни» – рефлексію на те, що відбувається з нами тут і зараз. Ми побували на репетиції та розпитали авторів про її сенси.
Робота над оперою «Мистецтво війни» відбувалася в максимально стислі терміни – два тижні. Навряд чи хтось в Україні готував виставу за такий час – але війна потребує від нас трансформацій. Оперу створено за мотивами класичного трактату «Мистецтво війни» Сунь-Цзи та безпосередніх рефлексій над тим, що відбувається в Україні сьогодні. Усім, хто прийде на прем’єру 7 квітня, краще приготувати серветки та бути готовими до безпосереднього занурення в хоч і художньо осмислене, але дуже болісне сьогодення.
Опера починається з пронизливого вступу: він до болю нагадує звук сирени, що чує майже кожен українець кілька разів на день. А одна з найяскравіших сцен – своєрідна гра в міста, знайома нам усім з дитинства. Солісти по черзі називають українські міста, назва кожного нового починається з останньої літери попереднього. Маріуполь, Львів, Волноваха, Алчевськ, Краматорськ, Київ, Вугледар, Рубіжне. Чути ці назви спокійно, без сліз, неможливо – здається, що це не вистава, а вранішні новини. Зрештою, поєднання вишуканого давньокитайського тексту й гостроти сьогодення робить оперу «Мистецтво війни» захопливим piece of art.
Репетиція опери «Мистецтво війни»
Над лібрето працював український письменник Мирослав Лаюк, автор музики – композитор Сергій Вілка, режисер – Богдан Поліщук, а об’єднала їх у цьому проєкті формація NOVA OPERA, у творчому доробку якої гучні вистави «IYOV», «BABYLON», «Чорнобильдорф». Формацію NOVA OPERA заснував 2014 року режисер Влад Троїцький. За цей час митці встигли представити понад десять сучасних українських опер – і здобути популярність далеко за межами країни. У 2018 році опера-реквієм «IYOV» (композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко) ввійшла до 10 найкращих сучасних опер світу з-поміж 436 учасників з 55 країн за версією міжнародного конкурсу Music Theatre Now, а 2020 року здобула Національну премію імені Шевченка. 2021-го археологічна опера «Чорнобильдорф» потрапила до 6 найкращих опер світу за версією Music Theatre Now.
«Ми не претендуємо на переосмислення війни, – каже режисер „Мистецтва війни“ Богдан Поліщук. – Це радше певне віддзеркалення, рефлексія на те, що ми пережили й переживаємо зараз. Львів – гарна територія для цієї вистави. Я не бачу цієї вистави десь у Харкові – я не думаю, що там потрібен такий показ тепер. Ще краще показувати її за кордоном. Що далі людина опинилася від трагічних подій в Україні, то легше їй буде дивитися виставу. Це певне нагадування для тих, хто не є інсайдером наших подій: це є, це правда відбувається тут і зараз, це поруч із вами».
Репетиція опери «Мистецтво війни»
Команда вистави «Мистецтво війни» не приховує: сумніви щодо того, чи варто зараз ставити цю оперу, були. Але, попри відомий фразеологізм, вирішили, що, коли говорять гармати, мистецтво не має мовчати — бо воно теж зброя, і на мистецькому фронті в нас також дуже багато роботи – і зараз, і в найближчому майбутньому. «Ми робимо те, що природно для нас», — пояснює композитор Сергій Вілка, головний диригент Житомирського музично-драматичного театру. — Якщо я, людина культури, можу висловити щось важливе знайомими мені засобами, я мушу це робити. Ми не лишаємося осторонь: мистецтво має свою силу, воно не в космосі й не у вакуумі».
Письменник Мирослав Лаюк розповідає, що написав лібрето буквально за кілька годин. Зізнається, для нього це було, з одного боку, до певної міри «конспектуванням» та осмисленням класичного тексту Сунь-Цзи, а з іншого — можливістю відрефлексувати те, що відбувається в Україні тут і зараз, з огляду саме на класичний військовий трактат. «Якщо судити за Сунь-Цзи, то наша країна вже досягла майже довершеного рівня мистецтва війни», — каже Лаюк. Автор наголошує: «Мистецтво війни» – не про війну, а про неминучий шлях до перемоги. Що ж, якщо аналізувати хід нашої війни за принципами Сун-Цзи, які китайський військовий стратег виклав ще наприкінці VI — початку V ст. до н. е., то виходить, що ми все робимо правильно. Зокрема, Сунь-Цзи вважав, що успіх у війні залежить від одностайності народу та влади, правильного керівництва, яке має бути, окрім усього, ще й гуманним, а також від організованості та дисциплінованості власне суспільства.
Традиційним для формації Nova Opera є використання у виставах вокальної імпровізації та розширених технік співу — від академічного, народного та джазового вокалу до горлового співу, — які дають змогу досягти максимального ефекту на межі можливостей людського голосу. У поєднанні з разючим текстом це справляє сильне враження. До вистави залучено 5 солістів, більшість з яких живуть і працюють у Києві, але нині вимушено перебувають у Львові. Солістка Ганна Кірш — артистка Національної оперети та зірка майже всіх вистав формації Nova Opera — розповідає, що для неї робота над цією оперою стала своєрідною терапією. «Для мене ця вистава — порятунок. Я плачу на кожній репетиції. Спершу в мене, як і в багатьох українців, був стан заціпеніння. Повне відчуття зруйнованого життя без розуміння: а це взагалі буде комусь потрібно? Моя робота? Наше мистецтво? Але я знаю, щоб перемогти біль, треба щось робити… Сподіваюся, нашим глядачам вистава відгукнеться і допоможе виплеснути біль через сльози».
Ганна Кірш у виставі GAZ
Виконавці: Ганна Кірш (сопрано), Андрій Кошман (баритон), Руслан Кірш (баритон), Олексій Фіщук (бас-баритон), Павло Москаленко (тенор), Сергій Вілка (флейта), Андрій Надольський (перкусія), Дмитро Пашинський (кларнет), Віктор Рекало (віолончель).
7 квітня, 19:00, Львівський органний зал
Загрузка ...
