Найсуворіші морози і зруйнована енергосистема не спровокували епідемічні хвороби. Зараз Україна входить у традиційний зимово-весняний пік захворюваності
Здавалося б, парадоксальна ситуація: у найлютіші морози, без опалення і світла, українці продемонстрували витривалість, а вже із поступовим потеплінням крива захворюваності полізла вгору. Ми на порозі епідзахворювання на ГРВІ та грип, попереджають медики. Розбираємося у парадоксах грипу і зимових морозів далі.
Січень–лютий 2026 року стали одними з найхолодніших за останні кілька зим. У період 8–15 лютого, коли Росія посилила удари по енергосистемі, нічні температури в окремі дні опускалися до –15…–18°C, а в низці регіонів — і за 20 градусів морозу. Денна температура трималася в межах –8…–12°C, хоча деякі дні мали і нижчі показники.
Для порівняння, зима 2024–2025 років була значно м’якшою: тривалих періодів із двозначним «мінусом» тоді не фіксували, середні температури коливалися ближче до –2…–6°C, а морози були короткими.
Саме на тлі найсильнішого похолодання 2026 року російські атаки по енергетичній інфраструктурі стали системними. Частина регіонів жила з аварійними відключеннями, перебоями з теплопостачанням, зниженим тиском у мережах. У квартирах температура подекуди опускалася до +14…+16°C, а в окремих випадках — і нижче. Здавалося б, це ідеальні умови для вибухового зростання застуд і грипу. Але статистика виявилася стриманішою, ніж очікували.
Динаміка захворюваності під час найсильніших морозів
За даними Центру громадського здоров’я, саме на пік морозів та холодних квартир пік захворюваності не припав. Так, на 1-му тижні 2026 року інтенсивний показник захворюваності на грип і ГРВІ становив 306,9 на 100 тисяч населення (105 471 випадок).
Найкраща профілактика – щеплення від грипу. Фото: Микола Мякшиков, Укрінформ
До 5-го тижня (26–31 січня), на піку морозів, він почав показувати динаміку до зростання — 410,6 на 100 тисяч (141 127 випадків). Тут варто порівняти з минулим сезоном і згадати зиму 2024–2025 років. Вона була значно м’якшою і в кліматичному, і в інфраструктурному сенсі. У січні–лютому 2025 року не фіксували тривалих періодів із двозначними морозами. Крім того, енергосистема тоді не зазнавала системних масованих ударів від ворога. Не було тривалих перебоїв із теплопостачанням, житловий фонд працював у штатному режимі. Школи та лікарні не стикалися з температурними обмеженнями, а більшість населення не жила тижнями в умовах напівобігрітих квартир. Весь період цьогорічних спостережень підтверджує, що за аналогічний період попереднього, теплішого сезону показники відставали лише приблизно на 4–5%.
Втім, крива захворювань таки пішла вгору. Фахівці фіксували зростання на 5% за тиждень — звичний показник, без різкого стрибка, ніби немає ні холодних і вогких квартир, ні обмежених можливостей обігрітися. Не було «піку паніки», не було кратного збільшення госпіталізацій. До речі, з початку епідсезону (з кінця вересня 2025 року) в Україні перехворіли 2 539 811 осіб, і це лише на 4,3% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Для зими з тривалими морозами і перебоями з теплом це — не драматична різниця.
Київ і Харків: життя в холодних квартирах
Столиця залишалася однією з ключових цілей ударів по енергосистемі. В окремі періоди мешканці багатоповерхівок проводили дні з аварійними відключеннями, іноді — з обмеженим теплопостачанням. Люди утеплювалися ковдрами, заклеювали вікна, гріли воду на газових плитах, частіше перебували в одній кімнаті, щоб зберегти тепло. Попри це, Київ не вийшов за межі контрольованої епідемічної ситуації. Рівень захворюваності залишався в межах фонового або середнього рівня, без перевищення критичних епідпорогів.
Харків, як прифронтове місто, очікувано регулярно зазнавав російських ударів і по критичній інфраструктурі, переживав холодні періоди теж складно. Частина районів залишалася без стабільного тепла довше. У місті-мільйоннику люди буквально виживали у напівтемних квартирах із мінімальним обігрівом. Здавалося б, саме тут мала б бути найгірша статистика захворюваності. Але ні.
Масового сплеску застуд і грипу, який би суттєво вибивався із загальнонаціональної картини, не зафіксовано в обох містах. Захворюваність зростала разом із сезонною динамікою, але без катастрофічного стрибка.
Здавалося б, із відступом найсильніших морозів і поступовим переходом до потепління ситуація мала б стабілізуватися. Тим паче, що, незважаючи на обстріли, у частині регіонів вдалося частково відновити енергопостачання, вирівняти температурний режим у житловому фонді. У деяких (проте не всіх, на жаль) квартирах стало тепліше.
Замість холодних квартир кияни гріються на відкритому просторі, акція «Діджей-сет незламності» на Льодовому стадіоні у Києві. Фото: Данило Антонюк, Укрінформ
Втім, епідемічна динаміка показала інші результати. Упродовж тижня 9–15 лютого в Україні зареєстрували понад 168 тисяч випадків грипу, COVID-19 та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій. Порівняно з попереднім тижнем кількість регіонів, де показники перевищили епідемічний поріг, зросла — із восьми до дев’яти областей. За даними Міністерства охорони здоров’я, серед хворих зареєстровано близько 86 тисяч дітей і понад 81,5 тисячі дорослих. До лікарень із ускладненнями госпіталізували приблизно 5,7 тисячі пацієнтів, із них понад 3 тисячі — діти.
Середній рівень перевищення епідпорогу зафіксували у Волинській, Київській, Полтавській, Рівненській та Хмельницькій областях.
Низький рівень захворюваності зареєстрували в Закарпатській, Житомирській, Сумській, Черкаській областях.
Як стверджує статистика МОЗ, загалом із початку епідемічного сезону в Україні вже перехворіли понад 2,5 мільйона людей, що на 4,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Окремо є статистика по COVID-19: було підтверджено 20 750 випадків інфекції, яка вже стала сезонною хворобою. Варто нагадати, що грип зазвичай починається різко, з високої температури, ознобу, сильного головного болю, сухого кашлю. Натомість COVID-19 розвивається поступово, починається з лихоманки, кашлю, слабкості, болю у горлі, втрати нюху чи смаку.
Холодні квартири не призводять до інфекцій
Чому ж тоді в період лютих морозів і життя в холодних квартирах Україна не отримала вибухового сплеску застуд? Чи справді холод не є визначальним фактором для поширення ГРВІ?
Укрінформ розпитав про це лікаря-інфекціоніста, доцента кафедри педіатрії, імунології, інфекційних і рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету, голови Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) Федора Лапія. За його словами, поширене уявлення про те, що сильні морози, холодні квартири і постійне перебування в холоді автоматично спричиняють зростання захворюваності, — це радше стереотип.
«Насправді немає такої залежності захворювань від морозів. Багато людей вважає, що при сильних холодах зростає захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції. Це твердження некоректне». Тож лікарі і не очікували сплеску грипу і застуд за таких умов.
Федір Лапій. Фото: phc.org.ua
Лапій пояснює: головний фактор зростання захворюваності до епідемії — не температура повітря як така, а контакти між людьми. «Захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції зростає тоді, коли люди контактують між собою. Здавалося б, морози наче є передумовою, щоб люди контактували, бо ж менше бувають на вулиці, менше відкривають вікна для провітрювання. Але разом із тим морози та сонце — стримувальний фактор. А от якраз похмура погода з високою вологістю більш сприятлива для поширення інфекції, аніж морози».
Окремий міф, що за низьких температур від –10°C вірус нібито «не виживає», замерзає. «Ні, – пояснює Лапій, – справа в тому, що вірус виживає. По-перше, це філософське питання, чи можна вірус вважати живою істотою. Щодо бактерій у нас тут сумнівів немає, але вірус може існувати в кількох формах. По-друге, радше варто говорити про здатність зберігання вірусу до зараження і чи може він переносити низькі температури». Експерт відповідає однозначно: «Не просто може, а може це робити ще десятиліттями, століттями і тисячоліттями. Тобто саме низькі температури йому абсолютно не заважають: у замороженому стані він може зберігати здатність до зараження і до відтворення».
Натомість руйнівними для вірусів є інші фактори: «Висока плюсова температура, ультрафіолет будуть негативно впливати на сам вірус». Як каже співрозмовник, за наявності стійкого потепління і плюсових температур ми маємо шанси уникнути сезонної епідемії.
Окреме питання — чи міг стрес від екстремальних умов (відсутність удома світла та тепла, обстріли і воєнний чинник) мобілізувати сили організму і опиратися застуді. Лапій наголошує: сам по собі стрес — це фізіологічна реакція. «Коли організм мобілізується для того, щоб реалізувати захист від тих чи інших загрозливих факторів для нього, це норма». Однак проблема виникає тоді, коли стрес стає хронічним: «Саме хронічний стрес відіграє негативну роль, бо наші можливості тоді виснажуються. І мобілізаційні можливості в тому числі».
Втім, каже експерт, про війну як хронічний стрес наука не дає однозначного підтвердження прямого зв’язку між цим і різким зростанням ГРВІ: «Я бачу, багато хто писав про це зараз. Але наука не зовсім із цим погоджується».
Чи може саме життя при зниженій температурі в оселі спровокувати масові застуди? «Це якраз дуже люблять мої колеги говорити і прив’язувати дію холоду як причину респіраторних вірусних інфекцій. Бо це повторюється часто як калька, певний стереотип». Лапій уточнює: тривале сильне переохолодження може мати негативний вплив, але це інші умови — постійне перебування при критично низьких температурах. «Перемерзання організму може мати вплив, а не холодні температури. Тобто коли ви тривалий час перебуваєте при низьких температурах, ваші мобілізаційні механізми організму виснажуються. Але це не можна прив’язати до ситуації, яку ми маємо в квартирах, як би це комусь не хотілося».
Для пояснення він наводить приклад: «От приклад: людина під дією алкоголю засинає на вулиці навіть у теплу літню ніч. Вона може переохолодитися, і це може мати негативний ефект: значні тепловтрати, і ті мікроорганізми, бактерії, які живуть у неї в ротоглотці, можуть спричинити, наприклад, пневмонію. Навіть у теплий період». Тож холодна квартира не може стати причиною хвороби. «Для інфекції працює зазвичай кілька факторів. І це не стосується холодної квартири як причини».
Пояснення лікаря-інфекціоніста фактично підтверджує статистичну картину зими 2026 року: сам по собі мороз, навіть лютий, не є прямою причиною масового зростання ГРВІ. Вирішальними залишаються контакти між людьми, циркуляція вірусів та сезонні закономірності.
Російські атаки і їхнє прагнення залишити українців у холодних квартирах можуть додати злості, але не визначають епідемічну динаміку.
Ми ж тим часом входимо у традиційний період сезонного підйому захворюваності. Статистика свідчить: попереду — тижні підвищених показників ГРВІ та грипу. Тож варто бути обережними й обачними — провітрювати приміщення, уникати зайвих контактів під час піку захворюваності, дбати про себе та близьких.
Зима минає, в ній ми пережили найважче. А разом із нею поступово відступить і сезонний вірусний підйом. Весна вже близько. І не лише синоптична, хочеться вірити.
Ярина Скуратівська, Київ
Перше фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
Загрузка ...
