Про професійні стандарти, «джинсу» й маніпулятивний контент
Маю перепросити за паузу в публікації інформації про наше дослідження, традиційно багато активностей паралельно. Сьогодні про улюблене – професійні стандарти, «джинсу», а також про те, чи розуміє аудиторія, скільки маніпулятивного контенту публікують телеграм-канали, і навіть трохи про лайку.
ЩО ТЕЛЕГРАМ КАНАЛИ? Професійних стандартів, зокрема стандарту достовірності, з наших ТОП-10 цілком дотримувався лише канал «Ukraine Now». Решта проаналізованих каналів частково або зовсім не посилалася на джерела інформації. Наприклад, канал «Труха Україна» посилався і наводив гіперлінки на джерела новинних повідомлень (здебільшого офіційних), але не робив цього, коли йшлося про відео із соцмереж.
Більшість каналів, за винятком двох («Украина сейчас», «Телеграмна служба новин»), у період моніторингу не поширювали відвертих (спростованих фактчекерами) фейків, але достовірність і походження багатьох повідомлень були під сумнівом. Зокрема вони базувалися на чутках, про що канали у своїх дописах не згадували.
Канали активно використовували безособові посилання, наприклад, «повідомляється, що…», «наші джерела», «есть инфа, что…», «сообщают», «сообщают в соцсетях», «по сети гуляет» («По сети гуляет много предупреждений о возможных ракетных атаках. Официального подтверждения этого нет, но будьте осторожны!»).
При цьому майже всі канали парадоксально закликали своїх підписників довіряти лише надійним джерелам. Також вони поширювали офіційні спростування, скажімо, від ГУР Міністерства оборони України, намагаючись створити враження, що відповідально ставляться до інформації.
Стиль подачі новин варіює від інформаційного до дуже емоційного, прийнятого у соцмережах: з використанням іронії, натяків тощо. Більшість каналів намагалися зробити подання новин привабливішим, супроводжуючи їх власними коментарями, часто з емоційно забарвленою лексикою, яку використовували 8 із 10 каналів. Канал «Инсайдер UA», крім цього, робив власні припущення, які не аргументував, наприклад: «Смерть Лукашенко, если она планируется Кремлём, будет означать военный переворот внутри РБ и то, что вместо Лукашенко появится более сговорчивый к войне человек».
Мову ворожнечі, здебільшого щодо росіян («русня», «кацапи», «рашисти», «русняві нацисти», «орки», «чмобіки», «рабсіяни», «свиноросіяни» тощо) вживали 8 каналів (окрім «Украина Сейчас» і «Ukraine Now»), з яких 5 використовували обсценну лексику, а ще два – поширювали зображення та відео, які її містили. «Труха Украина» застосовувала зневажливі вислови щодо окремих осіб, наголошуючи на регіональній приналежності («существо из Ивано-Франковска жестко вляпалось из-за рассуждений в своем TikTok»).
Яскравий випадок порушення етичних стандартів зафіксовано на каналі «Всевидящее ОКО»: відео незрозумілого змісту, зняте невідомо де, подається з коментарем: «Когда TikTok зашел куда-то не туда: одесские ритуальщики показывают, как пакуют трупы и копают могилы».
ЩО АУДИТОРІЯ? Аудиторія не є категорично критичною до контенту телеграм-каналів. Майже половина респондентів (45,2%) вважають, що телеграм-канали публікують завжди перевірену інформацію, тоді як не погоджується з цією тезою 28%. З дихотомічною тезою про те, що «телеграм-канали завжди публікують неперевірену інформацію», погоджується 21,3% опитаних, тоді як не погоджується – 50,1%.
52,2% опитаних погоджуються з тезою, що «телеграм-канали іноді публікують неперевірену інформацію», тоді як 20,3% – не погоджуються з цим. І в той же час із тезою про те, що «телеграм-канали часто публікують фейки», більше користувачів не погоджується (37%), ніж погоджується (34,5%).
Під час фокус-групових обговорень ми також побачили переважно некритичне ставлення до контенту в телеграм-каналах. Хоча значна кількість респондентів протягом дискусій акцентували увагу на наявності недостовірної інформації, фейків тощо в телеграм-каналах, лише невелика частина різко негативно сприймає таку інформацію в новинах. Ці учасники зазначали, що дуже цінують власний час і не готові витрачати його на перевірку та читання неправдивих новин, які маніпулюють думкою населення, тому від каналів, які публікують подібний контент, одразу відписуються.
Інші учасники фокус-груп були більш лояльні до недостовірної інформації: для них є звичною практика дивитися, чи це разові помилки в поданні інформації чи системні, навмисні. Якщо опубліковане вибачення та інформація виправлена, то вони продовжують читати такі телеграм-канали. Якщо вбачають системні помилки, то відписуються. Деякі респонденти вважають, що недостовірна інформація не є фейками, які розміщені спеціально в мережі.
Цікаво, що учасники фокус-груп вважають неприпустимою наявність неправдивої інформації в офіційних телеграм-каналах. Винятками, на їхню думку, можуть бути повідомлення, метою яких є підвищення бойового духу населення під час війни чи надання психологічної підтримки.
Більшість учасників фокус-груп зазначали, що не перевіряють інформацію з телеграм-каналів. Вони вважають, що найкращою перевіркою є час, адже будь-який фейк буде розвінчаний через декілька годин/днів.
Та частина респондентів, яка все-таки переймається перевіркою інформації, використовує для цього сайти відомих видань (наприклад, «Української правди») та платформи телеканалів (наприклад, інформаційного марафону «Єдині новини»), сторінки представників влади чи профільних експертів. Для занурення в якусь тему використовують YouTube, де шукають більш розгорнуту інформацію, аналітику.
А от ставлення до ненормативної лексики – неоднозначне. Категорично засуджують використання такої лексики хіба що в офіційних телеграм-каналах. Щодо її наявності в інших телеграм-каналах, то учасники фокус-груп називали різні причини свого сприйняття/несприйняття ненормативної лексики (див. останню візуалізацію до цього посту). Якщо дивитися на результати опитування громадської думки, то 42,5% опитаних користувачів телеграм-каналів вважають неприпустимим використання ненормативної лексики в новинних каналах. Ще 34,1% респондентів кажуть, що вживання такої лексики залежить від ситуації. І лише 13,6% толерують ненормативну лексику в новинних телеграм-каналах. 7,9% опитаних байдуже ставляться до цього питання.
Чекайте продовження завтра….
Посилання на повний звіт.
Дослідження «Як функціонують та завойовують аудиторію неінституціоналізовані новинні телеграм-канали українського сегменту» провів Український інститут медіа та комунікації у партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Діана Дуцик
FB
Попередні публікації з цієї теми:
● Пост 1. Як функціонують та розвиваються телеграм-канали-мільйонники
● Пост 2. Як функціонують та розвиваються телеграм-канали-мільйонники
● Пост 3. Як функціонують та розвиваються телеграм-канали-мільйонники
● Пост 4. Як функціонують та розвиваються телеграм-канали-мільйонники
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Загрузка ...
