«Це була гнітюча атмосфера, яка не давала можливості творити, заперечувала свободу слова й думки. А найважливіше, автор наголошує на тому, що боротьба зі свободою думки була тісно пов’язана із нав’язуванням українцям всього російського. Це була денаціоналізація українців, цілеспрямована робота на те, щоб убити українську і нав’язати на нашій землі чужу московську ідентичність. Журналісти як могли опиралися і одним із них був В’ячеслав Чорновіл. Тому ця книжка абсолютно заслуговує на те, щоб стати переможцем», — сказав Червак.
Лауреат премії Микола Тимошик у своїй промові нагадав, що В’ячеслав Чорновіл створив явище опозиційної журналістики і критично висловився про стан сучасної української медіасфери, в якій не стало друкованої преси і яка часто прислужує «грошовим мішкам».
«Ми навчилися комунікувати, але витравили текст, який спонукає думати, підіймає з колін, який має бути різножанровим, а не тільки «що, де, коли»… Нас привчають до того, що не треба друкованої преси, мовляв, у світі її вже немає. Я щойно повернувся з Мюнхена – там щодня виходить 5 газет від 12 до 48 сторінок. Так, пресова журналістика програє в оперативності, але вона виграє в якості… Ми сьогодні віримо «єдиноправильним», які не в усьому є правильні, і на це йдуть мільярди грошей. В’ячеслав Максимович і пам’ять про нього спонукають задуматися над цими проблемами», — наголосив Тимошик.
Загрузка ...
Discussion about this post