07 Квітня 2026 17:02 Микола Григораш Порт Джурджулешти. Фото: point.md
На останній сесії Ренійської міської ради депутати ухвалили звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Приводом для занепокоєння стало придбання Румунією молдовського порту Джурджулешти, що може суттєво послабити позиції Ренійського порту. Депутати просять центральну владу вжити низку заходів, аби не допустити втрати вантажопотоків і зберегти стратегічне значення дунайського порту. Про те, які саме проблеми потребують невідкладного вирішення, а також невеличкий екскурс в історію питання – у матеріалі журналіста інтернет-видання «Махала».
Рекордні результати і загроза втрати позицій
У зверненні, яке депутати підтримали одностайно, йдеться про те, що з початку повномасштабної війни та блокування глибоководних морських портів саме дунайські порти взяли на себе основний вантажопотік. Ренійський порт 2023 року показав рекордні результати за весь період незалежності України: обсяг перевалки сягнув 10,1 млн тонн, а кількість суднозаходів зросла до 3059 одиниць на рік.
«Таким чином, морський порт Рені став одним із ключових елементів логістичної системи держави та важливим альтернативним маршрутом для експорту української продукції, передусім зернових і олійних культур, а також для імпорту різних видів вантажів, зокрема продовольчих товарів, контейнерних вантажів, нафти та нафтопродуктів. З листопада 2023 року, після початку функціонування «зернового коридору», значна частина вантажопотоків переорієнтовувалася на порти т.з. «Великої Одеси» (Одеса, Чорноморськ, Південний), що призвело до помітного скорочення обсягів перевалки у морському порту Рені. Така тенденція зберігається та відбувається подальша втрата значної частини вантажопотоку», – зазначають депутати.
Чому Ренійський порт програє конкурентам
Основна причина, на думку депутатів, високі державні збори. На сьогодні Ренійський порт є найдорожчим для заходу суден порівняно з українським портом Ізмаїл та іноземними портами-конкурентами – Джурджулешти, Галац і Браїла.
Водночас ситуація ускладнюється тим, що Румунія офіційно придбала 100% акцій компанії Danube Logistics – оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешти. Новий власник задекларував намір здійснювати довгострокові інвестиції в модернізацію інфраструктури, розширення портових потужностей та інтеграцію порту до комерційно-логістичної мережі порту Констанца.
«За таких умов запобігання повної втрати конкурентоспроможності та зниженню обсягів вантажообігу, підвищення ефективності функціонування морського порту Рені можливе лише за умови ухвалення відповідних управлінських рішень на рівні Уряду та центральних органів виконавчої влади», – наголошується у зверненні.
Порт Рені: як забезпечити належне функціонування
Депутати Ренійської міської ради сформулювали п’ять конкретних вимог до центральної влади.
Перше: скасування необґрунтованої плати за транзитний прохід акваторією морського порту Ізмаїл. Зараз судна, що прямують до Рені, сплачують портові збори не лише за вхід та вихід з акваторії порту Рені, а й за кожний транзитний прохід через акваторію Ізмаїла, навіть якщо не виконують там вантажних операцій.
Друге: виконання лоцманської проводки суден від 44 милі Дунаю до акваторії порту Рені з одним лоцманом на борту. Чинні вимоги призводять до того, що на борту перебувають одночасно два лоцмани – український і румунський, які дублюють одну й ту саму послугу. Це робить порт непривабливим для судновласників.
Третє: оптимізація маршруту формування вантажопотоків залізницею. Наразі експортні вантажі до порту Рені перевозяться транзитом через територію Придністровського регіону. Якщо перенаправити їх через інший прикордонний перехід, відстань перевезення скоротиться з 282 до 129 км, а тариф зменшиться майже вдвічі – з 20 до 11 доларів за тонну.
Четверте: узгодження з молдовською стороною тарифної політики та умов транзиту вантажів залізницею. Зараз основні вантажопотоки прямують на порт Ізмаїл та порти «Великої Одеси», тоді як Ренійський порт залишається недозавантаженим. Ситуація ускладнюється фактичним монопольним контролем Молдовської залізниці над прикордонними переходами, що обмежує доступ до інфраструктури.
П’яте: усунення протиріч у законодавстві щодо розподілу земельної ділянки площею 94,3629 га, яка належить на праві постійного користування державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт». Чинні договори оренди з інвесторами СЕЗ «Рені» укладені без дотримання вимог Земельного кодексу, а після реорганізації підприємства в господарське товариство взагалі виникає правова колізія, що створює ризики для інвесторів.
Депутати просять центральну владу врегулювати ці питання, залучивши Антимонопольний комітет, Міністерство закордонних справ та інші органи. Вони переконані: реалізація запропонованих заходів сприятиме забезпеченню належного функціонування порту Рені як стратегічного елементу Дунайського транспортно-логістичного напрямку, залученню інвестицій та зміцненню експортних можливостей України.
«Позиція уряду – упередити можливі наслідки»
Занепокоєність, яку сьогодні висловлюють депутати Ренійської міськради, не нова. У квітні 2007 року, коли у Джурджулештах тільки починали будівництво, до Рені прилітав начальник Державної прикордонної служби України генерал-полковник Микола Литвин, щоб своїми очима побачити будівництво у сусідів. І побачив: у день його візиту екскаватори як раз розчищали й розрівнювали територію. Як журналіст, я був на тій зустрічі, після якої він поспілкувався з журналістами. Я спитав про те, що хвилювало ренійців вже тоді, а саме, як вирішуватиметься питання щодо ділянки (вона тоді вважалася спірною), на якій Молдова збирається зводити нафтотермінал, який забезпечить їй через Дунай вихід у море.
Начальник Держприкордонслужби України Микола Литвин (у центрі) під час візиту до Рені. Квітень 2007 року. Фото з архіву газети “Ренійський вісник”.
«Так, дійсно, активно точиться демаркація українсько-молдавського кордону. І тут є ділянки, які вимагатимуть детального узгодження позицій обох сторін. Щодо питання проведення демаркаційних заходів у районі Джурджулешт, то я хотів би наголосити на наступному: працює спільна демаркаційна комісія, якій Кабінетом міністрів України та Урядом Республіки Молдова надані відповідні повноваження вирішувати ці питання шляхом ведення переговорів, залучаючи для цієї справи фахівців. Я думаю, що всі спірні питання знайдуть своє рішення», – відповів Литвин.
Начальник Держприкордонслужби України Микола Литвин (у центрі) на власні очі побачив будівництво порту Джурджулешти. Квітень 2007 рік. Фото з архіву газети “Ренійський вісник”.
Також мешканці міста висловлювали серйозну стурбованість тим, що будівництво терміналу в Джурджулештах та введення його в експлуатацію призведе до серйозних проблем, у тому числі екологічного характеру. Що на це відповів головний прикордонник?
«Позиція уряду така: щоб дати остаточні відповіді на всі ці питання, необхідно провести низку експертиз, у тому числі й екологічну, аби упередити можливі наслідки, які можуть мати місце внаслідок будівництва Молдовою нафтотерміналу. Ця робота ведеться. Думаю, і цей непростий питання також буде вирішено», – сказав тоді Микола Литвин.
С тих пір минуло майже два десятиліття. Порт Джурджулешти за цей час не лише запрацював, а й нещодавно перейшов під контроль Румунії. Чи зможе Ренійський порт вижити в нових економічних реаліях? Це питання залишається відкритим…
Ізмаїльський район Новини Ренійська громада Україна
Загрузка ...
