Агресивні прихильники Росії почали закидати учасників проукраїнського мітингу у Донецьку яйцями та димовими шашками, 13 березня 2014 року. Фото: Сергій Ваганов
«13 березня для мене – страшне, бо після цього я чітко зрозуміла, що Донецьк вже не буде таким, як був. В той момент в Донецьку вже було досить небезпечно. Я чула розмови напередодні в місті про наш мітинг і було ясно, що це немісцеві. 13 березня – це було до та після. Я після мітингу була наче зачарована», – згадує Любов Раковиця.
Напад на учасників проукраїнського мітингу на площі Леніна у центрі Донецька, 13 березня 2014 року. Фото: Сергій Ваганов
Мітинг 13 березня закінчився вбивством активіста Дмитра Чернявського. 13 березня стало чорним днем українського руху в Донецьку.
«Це надзвичайно вразило, здавалось нереальним, що це відбувається зараз і з нами. Дмитро був у самообороні Донецька, яка тільки починала формуватись. Вони тримали периметр акції 13 березня, щоб донеччани могли безпечно розійтись по завершенню заходу. Поки тривав захід, то в нас летіли яйця, пляшки, каміння, світолошумові гранати з іншого боку площі через кордон тодішньої міліції. Та в якийсь момент міліціянти просто розійшлись, розірвавши свій стрій, спеціально пропускаючи на нашу частину площі весь оскаженілий натовп зі зброєю, який прийшов тоді туди нас вбивати. Я бачила, як люди з дерев’яними битами, в які позабивали довгі металеві цвяхи, із залізними дрюками-монтувалками йшли трощити сцену та бити всіх, хто був поряд з нею. Як побитих людей на землі добивали ногами, роздирали українські прапори та прапори ЄС, які у них відбирали», – розповідає Катерина Жемчужникова.
Дмитра Чернявського вбили кількома ударами ножа в живіт. Катерина згадує: російська пропаганда одразу почала розганяти новини начебто про загиблого прихильника «руського мира», попри те, що Дмитро був відомим серед медійників та активістів в області як прессекретар місцевого відділення партії «Свобода».
«Зранку на місце загибелі Дмитра, на асфальт, що ще був вкритий плямами крові та битим склом, донеччани приноситимуть квіти. До вечора прихильники “руського мира” організують там табличку ніби це “Мемориал погибшему на майдане в Киеве Беркуту”. Тобто, вкравши життя Дмитра, вони також одразу крастимуть пам’ять про нього», – каже Катерина Жемчужникова.
Загрузка ...
