Суддям можуть заборонити йти у відставку до завершення дисциплінарних проваджень — Суспільство Одеси

27 Март 17:33

Затверджена Кабміном Державна антикорупційна програма передбачає позбавлення суддів у відставці статусу судді і відповідних виплат у разі неналежної поведінки, і заборону суддям йти у відставку до завершення дисциплінарних проваджень. Про це повідомляє Я і закон.

У разі допущення суддею у відставці поведінки, яка є несумісною із званням судді, його позбавлять статусу судді і відповідного утримання. Діючий же суддя, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, не зможе піти у відставку до завершення такого провадження.

Розробку відповідного законопроекту передбачає Державна антикорупційна програма, затверджена постановою Уряду №220 від 4 березня 2023 року.

Як пояснюється, на практиці виникають випадки, за яких судді, щодо яких здійснюється дисциплінарне провадження, ще до його завершення звільняються з посад на підставі заяв про відставку. Також відсутні дієві механізми підтримання високих стандартів поведінки суддями у відставці через обмежене коло підстав для припинення відставки.

Отже, відповідно до норм ДАП Міністерство юстиції України у червні 2023 року має почати розробку та згодом подати Кабінетові Міністрів України проект закону, яким:

1) передбачено заборону на звільнення судді з посади за його заявою про відставку до завершення дисциплінарних проваджень щодо судді;

2) визначено підстави для припинення відставки та позбавлення статусу судді у разі допущення суддею у відставці поведінки, яка є несумісною із званням судді;

3) встановлено порядок розгляду питання про припинення відставки та позбавлення статусу судді у разі допущення суддею у відставці поведінки, яка є несумісною із званням судді.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ звернуто увагу міністрів, інших суб’єктів, визначених відповідальними за виконання передбачених Програмою заходів, на те, що згідно з частиною третьою статті 18-2 Закону України «Про запобігання корупції» вони несуть персональну відповідальність за забезпечення виконання передбачених Програмою заходів.

Тобто, міністр юстиції несе персональну відповідальність за дотримання строків розробки і внесення відповідного законопроекту.