Новий ультиматум Міжнародного валютного фонду, який Україна має виконати в обмін на черговий кредит, вразили навіть фахівців
У новому проекті меморандуму Міжнародного валютного фонду визначено 12 невідкладних пунктів, які повинна реалізувати наша держава, передає Ukr.Media.
Отже, насамперед уряд Гройсмана повинен до кінця січня ухвалити рішення про монетизацію субсидій. Далі йде пенсійна реформа.
Раніше ухвалити закон про пенсійну реформу планували ще до кінця грудня минулого року, але в новому проекті меморандуму з МВФ прописано, що це має статися до кінця березня цього року. Відбудеться поступове підвищення пенсійного віку: для чоловіків — на чотири місяці щороку, починаючи з липня 2017-го, а для жінок — на шість місяців після 2021 року. І так триватиме доти, доки для обох статей пенсійний вік не досягне 63 років у 2027 році.
Також передбачається підвищення трудового стажу — до 25 років з січня 2017 року та введення мінімального страхового стажу (для мінімальної пенсії) на рівні 16 років. Зараз необхідний трудовий стаж становить 15 років із поступовим його підвищенням на рік доти, поки не досягне 35 років у 2036 році.
Далі йде земельна реформа. МВФ хоче, аби новий закон про ринок землі, який дозволятиме її продаж, ухвалили до кінця березня цього року. Крім того, фонд вимагає вибрати міжнародну компанію з хорошою діловою репутацією для проведення аудиту Приватбанку. Ще одна важлива вимога — створити законодавче поле для появи в країні антикорупційних судів. Термін — до кінця червня 2017 року.
А ще — скасуваня спрощеної системи для підприємців.
Наскільки реальним є виконання цих вимог і чи зважиться на це уряд Гройсмана? Про це розмовляємо з екс-міністром економіки Сергієм Терьохіним та керівником Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Дмитром Боярчуком.
— Отже, яка ваша думка про вимоги МВФ? Наскільки вони обгрунтовані?
С. Терьохін:
— Проаналізуймо їх докладно. Почнімо з підвищення пенсійного віку. Валютний фонд позичає нам гроші і хоче повернути їх колись собі. А для цього потрібна гарантія, що ми зможемо їх віддати. Відповідно, потрібне збалансування державного бюджету. А на цей рік із державної скарбниці на покриття дефіциту Пенсійного фонду запланували виділити 141,5 мільярда гривень. Тому зрозуміло, що питання дефіциту фонду треба вирішувати.
Нині в Україні, за даними Інституту демографії, жінка в середньому народжує 1,5 дитини. Люди бояться народжувати більше дітей, аніж можуть поставити на ноги. На додачу чимало людей дітородного і працездатного віку виїхали з України, бо не бачать тут перспектив.
— Тобто пенсіонерів просто нікому утримувати відрахуваннями до Пенсійного фонду?
Д. Боярчук:
— Саме так. І тепер стоїть питання: хто повинен годувати цих пенсіонерів. Вирішити цю проблему можна двома шляхами: або збільшувати податки, що стимулюватиме молодих людей ще активніше втікати в країни, де податки менші, або зменшувати кількість пенсіонерів, піднімаючи пенсійний вік.
С. Терьохін:
— А як зменшити кількість пенсіонерів? От можна сказати, що пенсіонер отримає доступ до пенсії лише, коли йому виповниться 63 роки. При цьому врахуйте, що чоловіки в Україні в середньому тепер живуть до 66 років, а жінки — до 76-ти. Але це середній показник. Мені от тепер 53. Хтозна, чи доживу я до пенсії, чи щасливо помру, так її й не отримавши. Але жінкам також не позаздриш. МВФ хоче, щоб проведений у декретній відпустці час не включали до трудового стажу. Але ж жінка також працює, доглядаючи дитину, котра потім робитиме внесок у нашу економіку!
Те, що хоче МВФ — це математика. Тому Фонд і поставив питання про підняття пенсійного віку.
— А чи виправдані вимоги скасувати спрощену систему оподаткування?
— Хто найбільший акціонер МВФ? США! А скільки штатів взагалі не оподатковує фізичних осіб? 9 з 51! Як це можливо? У Штатах з такою практикою високі податки на нерухомість. Тобто людям спочатку дають можливість стати на ноги, розвинути власну справу, побудувати чи купити помешкання, а вже потім стягують значні суми до державного бюджету. Отож не думаю, що в Україні варто скасовувати можливості для економічної самоорганізації.
Д. Боярчук:
— Цей пункт — скандальний. Річ у тому, що для МВФ спрощена система оподаткування виглядає як певний офшор, спосіб уникнення оподаткування. МВФ не розглядає загальну систему оподаткування як таку, що душить бізнес (хоча в наших умовах все виглядає саме так). Фонду важко сприйняти спрощений варіант як такий, що дозволяє бізнесу розвиватися.
— Багатьох людей також заторкує питання монетизації пільг. Доречно нам виконувати цю рекомендацію?
С. Терьохін:
— У нас проблема з тим, що субсидії де-факто йдуть олігархам. Обленерго, водоканали — це ж приватна власність. І тепер кажуть: потрібно давати гроші людям. Обговорюють варіант, щоб українцям перераховували на картку гроші, якими вони зможуть розрахуватися за комунальні послуги. А чи є гарантія, що ці гроші кудись не зникнуть?
Я би пропонував іти шляхом зменшення ціни на комунальні послуги. У нас дешеві енергоресурси. Але через високий рівень корупції їх вирішили зробити дорогими. Адже раніше на ринку було повно оборудок, у яких дешевий український газ видавали за дорогий імпортний. Однак це не вихід — піднімати людям ціни, а потім думати, як вони мають платити за послуги. Цього року держава витратить майже 52 мільярди гривень на субсидії. Думаю, логічніше було б організувати ефективну боротьбу з корупцією і спрямувати на потреби населення власні недорогі енергоресурси.
Д. Боярчук:
— Вважаю, що нам потрібна не монетизація субсидій. Щоб зекономити державні гроші, доречніше відсікати тих людей, які мають пристойні доходи, щоб вони не отримували дотацій та соціальних виплат з бюджету. До прикладу, на допомогу при народженні дитини витрачають 40 мільярдів гривень на рік. Її призначають без врахування доходів отримувачів. І виходить, що мають її й мільйонери.
— Яка ваша думка щодо вимоги прийняти закон про ринок землі — з дозволом її продавати?
— Думаю, мораторій на продаж землі потрібно обов'язково зняти. Йдеться ж про право власника розпоряджатися своєю землею. Це відкриє можливості для обігу землі, поліпшить переговорні позиції людей у селі, які мають паї. Як показує міжнародна практика, з відкриттям ринку землі збільшується її вартість і автоматично зростають доходи за рахунок підвищення вартості оренди.
С. Терьохін:
— Я не згоден. А для чого МВФ земля? Логічно припустити, що за рахунок продажу державних земель можна наповнити державний бюджет, та й західні бізнесмени хочуть доступу до наших чорноземів. Але зачекайте. От МВФ кредитує В'єтнам. Там категорично заборонено продавати землю. Й у багатьох прогресивних країнах на кшталт Швейцарії сільгоспземлями не торгують. То чому ми повинні? Якщо ви вважаєте, що ваші діти й онуки мають право користуватися своєю землею, повітрям і водою в своїй країні, то, думаю, відповідь очевидна.
— Ваша оцінка: чи виконає наша влада вимоги МВФ і чи взагалі варто це робити?
Д. Боярчук:
— Ці вимоги доволі масштабні і виглядають нереалістичними. Кожна вимога — серйозна реформа, яку можливо реалізувати далеко не за один місяць. Думаю, якби ми хоч щось із цього списку реалізували, це був би вже значний крок вперед.
С. Терьохін:
— Ви бачите, що курс гривні суттєво коливається. Цьому недолугому Нацбанку треба брати в борг від МВФ, щоб робити інтервенції, підтримувати курс. У нас у бюджеті на цей рік курс гривні на рівні 27,2. Він уже суттєво перевищив цю позначку. А, як у відомому анекдоті, хто кого годує, той того й танцює. Тому нам фонд ставить вимоги на свій розсуд.
Але якщо уряд почне реалізацію цих ідей — продаж землі, підвищення пенсійного віку, скасування єдиного податку — як люди відреагують? Йдеться про наріжні дороговкази, які порушувати не можна. Це питання до уряду і Президента, що вони оберуть: подальшу девальвацію гривні чи виконання важких умов МВФ. Альтернатив небагато.
Загрузка ...
