02/02/2023 65
Для платників податків — фізосіб, які мають у власності або користуються на правах оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування земельними ділянками, що належать до сільгоспугідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ).
МПЗ сплачують резиденти, які володіють або користуються земельними ділянками, що належать до сільгоспугідь (пп. 162.1.1-1 Податкового кодексу України (ПК)).
Загальний розмір МПЗ для фізосіб, які не зареєстровані ФОПами, визначають органи контролю за їх податковою адресою до 1 липня року, що настає за звітним (пп. 170.14.3 ПК).
Платники податку сплачують лише позитивне значення різниці між:
- сумою загального МПЗ
- і сумою сплачених упродовж податкового/звітного року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом і реалізацією власної сільгосппродукції, власністю або користуванням земельними ділянками, що належать до сільгоспугідь.
До загальної суми сплачених упродовж податкового/звітного року податків, зборів, платежів для платника податку — фізособи включають:
- ПДФО і військовий збір з доходів від продажу власної сільгосппродукції;
- земельний податок за земельні ділянки, що належать до сільгоспугідь.
Розрахункову суму МПЗ визначають за формулами, що містить стаття 381 ПК, залежно від:
- нормативної грошової оцінки земельної ділянки чи 1 га ріллі за АР Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, який визначають у порядку, що встановив ПК для справляння плати за землю;
- коефіцієнта та кількості календарних місяців, упродовж яких земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні платника податків.
Тимчасово для розрахунку МПЗ за 2022-й і 2023 податкові/звітні роки застосовують коефіцієнт 0,04 (п. 67 розд. ХХ ПК).
МПЗ не визначають:
- для земельних ділянок, що використовують дачні та садівничі кооперативи, а також ті, що їх набули у власність/користування члени цих кооперативів у результаті приватизації у межах земель, що належали цим кооперативам на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток/паїв, розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім тих, що передали в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок із сільгоспугідь, які належать фізособам на праві власності або користування і станом на 1 січня 2022 року були у межах населених пунктів.
Як розрахувати МПЗ?
МПЗ обчислюється залежно від того чи проведено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (НГО).
1. Для ділянок НГО, яких вже проведено, формула така: МПЗ = НГОд х К х М /12
2. Для ділянок НГО, яких не проведено формула така: МПЗ = НГО x S x К x М / 12
МПЗ — мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд — нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;
НГО — нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по АР Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації;
S — площа земельної ділянки, в гектарах;
К — коефіцієнт, що становить 0,05 (за 2022 та 2023 роки коефіцієнт «К» застосовується із значенням 0,04).
Для платників єдиного податку четвертої групи ФОП, які провадять діяльність в межах фермерського господарства коефіцієнт «К» застосовується у половинному розмірі.
М — кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (емфітевзис).
Формула розрахунку для земельної ділянки НГО якої не проведена, може бути такою:
26 531 (ціна ріллі по Київській обл. на 01.01.2022) * 1 (площа 1 га) * 0,04 (коефіцієнт К) * 12 / 12 (період володіння або користування — 1 рік) = 1061,2 грн (сума МПЗ).
Сума МПЗ, яка визначена щодо кожної із земельних ділянок — є загальним МПЗ. Далі обчислюється різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків та витрат на оренду земельних ділянок, шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом року податків та витрат на оренду земельних ділянок.
Якщо розмір загального МПЗ менший за суму всіх сплачених податків і витрат на оренду землі, то платник податків декларує від’ємне значення загального МПЗ і де-факто його не сплачує.
Якщо платник податків сплатив податків за рік менше, ніж це визначено загальним МПЗ, то йому потрібно буде доплатити різницю.
У рахунок сплати МПЗ включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:
- Податок на прибуток або Єдиний податок
- ПДФО та ВЗ з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб)
- ПДФО та ВЗ з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення
- ПДФО і ВЗ з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб)
- Рентна плата за спеціальне використання води
- Земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь
- 20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності
Як звітувати за МПЗ?
Юридичні особи та ФОП будуть зобов’язані у складі податкової декларації за рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.
Звичайним людям не потрібно самостійно звітувати за МПЗ. Замість них податкова до 1 липня поточного року самостійно визначатиме розмір загального МПЗ і надсилатиме Податкове повідомлення-рішення (далі — ППР).
Ті, хто отримав ППР від податкової, має сплатити визначену суму МПЗ протягом 60 днів із дня вручення. Хто не згоден із розрахунком МПЗ має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення ППР.
Зверніть увагу, якщо ви передаєте земельну ділянку в офіційну оренду, то обов’язок зі звітування та сплати переходить на орендаря такої ділянки.
Відповідальність
Податковим законодавством не вставлено окремої відповідальності щодо МПЗ, але у разі несплати або несвоєчасної сплати МПЗ будуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені статтею 123 та 124 Податкового кодексу.