Надання грантів студентам є прогресом, вважають ексміністри освіти і науки Лілія Гриневич і Сергій Квіт
Майбутніх студентів зацікавили озвучені Міністерством освіти та науки пропозиції грантів на навчання у вишах у розмірі щорічних 15 – 50 тисяч гривень, які можуть надавати після ухвалення Верховною Радою України законопроєкту №10399, перше читання якого було заплановане на найближче засідання Верховної Ради 6 березня. Загалом йдеться про зміни, які зачіпають механізми дії усталеної з радянських часів системи держзамовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою.
Хоча частина українців почали панікувати: невже тепер зовсім ніхто зі студентів не зможе вчитися повністю за бюджетні гроші?
Укрінформ дізнався, що буде з держзамовленням у вищій освіті і коли треба депутатам Верховної Ради остаточно проголосувати за зміни, щоб студенти навчального року 2024 – 2025 уже змогли скористатися грантовою системою фінансування свого навчання в українських вишах.
РЕЛІКТ РАДЯНСЬКОЇ ПЛАНОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Держзамовлення щодо підготовки фахівців у вищих навчальних закладах щорічно затверджується постановою Кабінету Міністрів, переважно, у липні. Для його обчислення беруть певні прогнози, спроможність вищих навчальних закладів тощо. «В українському законодавстві є норма про те, що державне замовлення надається не менш як 50 відсотків тим, хто навчається у системі вищої освіти. Однак, вона не завжди виконувалася. Але, принаймні, була така гарантія», – констатує Лілія Гриневич, перша проректор Київського університету імені Бориса Грінченка, міністр освіти і науки у 2016 – 2019 роках.
Система держзамовлення, яка діє в Україні, незрозуміла нікому з наших західних партнерів, зауважує Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Міністр освіти і науки у 2014 – 2016 роках каже, що головним недоліком цього релікта радянської планової економіки є те, що він не ґрунтується на об’єктивних даних про потреби нашої держави у фахівцях.
«Система держзамовлення не спирається на об’єктивні розрахунки. Формально за всі цифри відповідає Міністерство економіки, яке прийшло на зміну Держплану УРСР, – коментує Сергій Квіт. – Принаймні, раніше так було, що одна команда розповідала, що існує магічна формула, яка дозволяє обраховувати такі потреби, але наступна неофіційно зізнавалася, що її не існує. Тобто об’єктивно неможливо визначити, скільки і яких саме фахівців з вищою освітою потрібно країні». Тут же постає питання, якої кількості університетів та освітніх програм потребують українське суспільство й вітчизняна економіка.
Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Міністр освіти і науки у 2014 – 2016 роках
Сергій Квіт упевнений, що навіть у теперішніх умовах неухильно має здійснюватися весь комплекс реформ, започаткований у 2014 році. «Казати, що йде війна – тому освіта не на часі, це неправильно. Треба розуміти, що від початку Незалежності освітянські проблеми ніколи не були на часі. Адже освіта – це основа для розвитку сучасного суспільства, з освітою та науковими дослідженнями пов’язані ефективність та міць української держави. Без освіти ми не можемо серйозно говорити про серйозні перспективи для української економіки», – констатує президент Києво-Могилянської академії.
І зауважує: «Якщо ми говоримо про нові підходи до системи фінансування, вона має корелюватися з усією стратегією реформування вищої освіти і спрямовуватися на створення автономних, якісних, відповідальних, конкурентоздатних не лише в Україні, а й на міжнародній арені вітчизняних університетів».
Лілія Гриневич нагадує, що країни Європейського Союзу та інші створюють можливості для того, щоб саме українська молодь із ґрунтовними знаннями навчалася в їхніх вищих навчальних закладах. Тому особливо важливо зберегти в Україні якісну вищу освіту і забезпечити таку систему її оплати студентами, яка би могла переважити пропозиції здобувати знання деінде. «І не можна зменшувати у цьому контексті державну підтримку», – переконана перша проректорка Університету Грінченка.
ЗА БЮДЖЕТНІ КОШТИ НАВЧАТИ БУДУТЬ НАЙВАЖЛИВІШИМ ПРОФЕСІЯМ
Наближається вступна кампанія, тож цьогорічні випускники шкіл посилено студіюють предмети і готуються до складання НМТ. А батьки вже встигли промоніторити минулорічну вартість навчання на випадок, якщо їхнім дітям доведеться стати у вищих навчальних закладах контрактниками.
Ось лише кілька цифр. Щоб здобувати спеціальність біотехнолога у столичному Національному університеті імені Тараса Шевченка, платили за рік навчання 33 400 грн; а різні спеціалізації майбутніх міжнародників стали доступні тим, хто зміг викласти 62 800 грн. У Львівському університеті імені Івана Франка названі позиції – 28 607 грн та 42 587 грн. Дешевше вчитися, наприклад, у Сумах, де вартість для багатьох спеціальностей – 12-15 тис. грн; а щоб стати хіміком – для навчання на першому курсі взагалі було достатньо мати 9 700 грн (щоправда, на кожному наступному курсі вартість поступово зростає на 1-2 тисячі).
Плюс-мінус подібну оплату треба буде робити власними коштами і цьогорічним першокурсникам, якщо не потраплять у число бюджетників і не запрацює система державних грантів, про перспективи якої стало відомо після внесення до Верховної Ради 10 січня цього року урядового проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам. Щоб подати його на розгляд у першому читанні у сесійній залі і після другого ухвалити – часу залишається зовсім обмаль.
Викладені на 29 аркушах пропозиції – це про зміну існуючої ще з радянських часів системи держзамовлення, але не про скасування 100-відсоткової оплати державою підготовки спеціалістів важливих для країни професій. «Система державного замовлення, яка існує, передбачає для всіх майбутніх студентів лише два варіанти: або 100-відсоткове покриття витрат на навчання за бюджетний рахунок, або контракт. Якщо не вистачає навіть 1 бала за результатами НМТ – то потрапити на бюджетне місце неможливо. Тобто маємо звужену палітру підтримки, – коментує Лілія Гриневич. – Пропонована система грантів має свій позитив: якщо студент за отриманими балами не потрапив до числа тих, хто має повне покриття фінансування освіти, однак йому нададуть певну суму на навчання. Запровадження системи грантів у результаті призведе до збільшення кількості осіб, яких підтримають коштами із державного бюджету у різному обсязі».
Загрузка ...
