Крім хабарів з багатих ухилянтів та відправки замість них на фронт незаможних, використовуючи службове становище у корисливих цілях колишній начальник Одеського ОТЦК та СП ОК «Південь» Сухопутних військ ЗСУ Борисов Є.М. надавав специфічні послуги покровителям, бізнес-партнерам, родичам і обслузі:
— допоміг сховатися від мобілізації та НАБУ, фіктивно влаштувавши на службу подалі від фронту, підозрюваного у корупції Олександра Грановського (пізніше змінював прізвище на Бандюк та Борухович;
— на замовлення очільників злочинного угруповання примусово мобілізував до ЗСУ та добився відправки на передок «для утилізації» журналіста Ярослава Берендакова, який викривав діяльність ОЗУ Кауфмана-Грановського;
— був дотичний до конфлікту навколо фірми «Агроінвест», де перетнувся із заступником Генерального прокурора України Олексієм Симоненком та його бізнес-партнером Дмитром Борисенком («Тортик»). Як результат, О. Симоненка звільнили з посади за тижневий відпочинок під час війни у Марбельї (Борисов Є.М. тоді купував віллу та офіс у Марбельї і «злив» у медіа інформацію про відпочинок О.Симоненка — Ред.). Потім за наказом Борисова Є.М. патруль ТЦК упіймав О.Борисенка при виїзді за кордон і примусово запроторив до війська;
— оформив документи про непридатність до військової служби, допоміг уникнути мобілізації та виїхати за кордон до Марбельї власникам пляжного клубу «Ібіца» в Одесі, з якими перебував у бізнесових стосунках (дружина військкома і власники «Ібіци» володіють мережею магазинів одягу — Ред.); пізніше на суді казав, що вони позичили йому гроші на віллу в Іспанії;
— Влаштував власного водія в Одесі Михайла Ніколаєва співробітником Одеського ОЦК та СП і користувався його послугами за державний кошт; а його рідному брату Ігорю Ніколаєву через ВЛК зробив інвалідність та вивіз за кордон, аби той був водієм у родини в Марбельї. У такий спосіб обидва уникли мобілізації. Тещу теж влаштував на роботу до ТЦК.
Загрузка ...
