10/06/2022 4
Під час війни багато хто з нас ніби перестав відчувати себе в реальності, а все частіше думає про те, як складеться життя в майбутньому, та насолождується цими уявленнями. Ми живемо зараз і рахуємо дні в очікуванні перемоги, повернення додому чи певного переломного моменту, після якого нарешті почнеться або повернеться справжнє життя. Синдром відкладеного життя — це особлива форма сприйняття дійсності, перебуватти в якій виснажливо для нашої нервової системи. Це сприйняття реальності, при якому ми думаємо, що справжнє життя ще буде, а зараз воно відклалось у часі. Ми ставимося до житя приблизно як підліток, який готується стати дорослим, от тоді і здійсняться всі його плани. Як правило, ми собі призначаємо певний поворотний момент, після якого все має кардинально змінитися на краще. Це може бути закінчення війни, повернення до своєї квартири, забезпечення ЗСУ ще однією партією аптечок чи допомога тим, хто її потребує, тоді нарешті і почнеться справжнє життя. А зараз дні, які ми проживаємо, ніби то й не рахуються і не мають особливого значення, вони просто фон на шляху до «мирного майбутнього». Така втеча від реальності є захисною реацією психіки і допомагає нам пережити наслідки надмірно великого стресу війни та не хвилюватися з приводу того, що саме зараз ми приділяємо величезну кількість часу життя не тим речам, якими ми хотіли б займатися. Наш мозок намагається зняти емоційний тиск, вселяючи надію, що колись потім настане справжнє життя, яким ми зможемо насолоджуватися, а поки потрібно терпіти і чекати. Цей стан відкладеного життя може проявлятиься по-різному. Інколи люди живуть із ним роками, навіть не усвідомлюючи, що в їхньому житті щось не так.
ЯК ВІН МОЖЕ ПРОЯВЛЯТИСЯ…
Ви живете в майбутньому. Подумками ви в очікуванні перемоги, повернення додому, закінчення волонтерства і пошуку нової роботи і не помічаєте, чим наповнені ваші дні та як вони минають. Ви відчуваєте, що чогось не вистачає для того, щоб зробити крок. Це може проявлятися і в дрібницях, і в досить серйозних речах. Наприклад, було б добре знайти друзів у новому місті, розпочати навчання чи зробити нову зачіску, та зараз не до того, все одно тут усе тимчасове. Ви в очікуванні слушного моменту. Можливо, ви помічаєте, що періодично відкладаєте справи, тому що слушний момент ще не настав. Наприклад, як зізнавалась Оля Руднєва, яка хотіла нову білу сукню Zara, але купить її після закінчення війни. Відкладання чи навіть заборона собі насолоджуватись приємними моментами, квітами, заходом сонця, книжками, манікюром, кавою на терасі. Спостерігання за життям інших ніби збоку. Якщо ви не в рідному місті і відчуваєте себе глядачем, який ніби дивиться фільм про те, як у місцевих людей продовжується нормальне життя. Ви не ассимілюєтесь і не стаєте частиною цього міста, тому що ваше життя відновиться, коли ви повернетеся додому.
ЯК ПОДОЛАТИ СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ?
Якщо ви виявили у себе ознаки синдрому відкладеного життя, можна свідомо змінити таку життєву стратегію і приділяти якомога більше уваги теперішньому моменту. Звісно, не відмовляйтеся від ваших планів на «після війни», а придивіться до них уважніше, можливо, в очікуванні майбутнього ви й не помітили, що сьогодні вже можна взяти життя в свої руки й зробити максимум для досягнення своїх цілей та мрій. Якщо ви розумієте, що невзмозі справитися з цією проблемою самотужки, ви завжди можете звернутися в Арцизькій громаді у КУ «ЦНСП» Арцизької міської ради, де стаціонарно та у телефонному режимі (віддалено) надається психологічна допомогастаціонарно та у телефонному режимі (віддалено) надається психологічна допомога за телефонами: 068 272 17 46; 068 272 17 65; 096 058 18 96 . Консультації проводяться на безоплатній основі щоденно з 19.00 до 07.00.
Загрузка ...
