Що таке статус дитини війни і як він називається офіційно

У повсякденному житті ми часто чуємо термін «дитина війни», але юридично правильна назва цього статусу звучить інакше: дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Саме таке формулювання закріплене в офіційних документах.

Цей статус регулюється кількома ключовими документами:

• Постанова Кабінету Міністрів України №268 від 5 квітня 2017 року — основний документ, який визначає процедуру надання статусу.
• Закон України «Про охорону дитинства» — визначає загальні права дітей, які постраждали від війни.

Хто має право отримати статус дитини війни

Діти, які пережили бойові дії

До цієї категорії належать діти, які безпосередньо перебували в населених пунктах, де велися бойові дії, зазнали обстріли, авіаційні удари або інші прояви збройної агресії.

Діти, які зазнали психологічного насильства

Це одна з найпоширеніших підстав для отримання статусу у 2026 році. Психологічне насильство може проявлятися як постійний страх через обстріли, свідчення загибелі близьких, примусове залишення дому (евакуація) або тривале перебування в укриттях.

Діти, які були евакуйовані або стали ВПО

Якщо ваша родина була змушена залишити місце постійного проживання через бойові дії, дитина може отримати статус. Це стосується як внутрішньо переміщених осіб (ВПО), так і дітей, які були евакуйовані за кордон. Наявність довідки ВПО значно спрощує процедуру.

Діти, які були депортовані або перебували в окупації

Окрема категорія — діти, які опинилися на тимчасово окупованій території, були примусово вивезені (депортовані) на територію РФ або підконтрольні їй території.

Діти, які отримали поранення або контузії

Діти, які отримали фізичні ушкодження внаслідок воєнних дій. У таких випадках обов’язково потрібні медичні документи, які підтверджують факт отримання ушкоджень саме внаслідок бойових дій.

Які документи потрібні для оформлення статусу

Де можна оформити статус дитини війни: адреси у великих містах

У 2026 році в Україні діє кілька каналів для подання заяви: Служба у справах дітей, ЦНАП або орган місцевого самоврядування. Заяву можуть подавати батьки, опікуни або сама дитина, якщо їй виповнилося 14 років.

Щоб заощадити ваш час, ми підготували адреси ключових установ у найбільших містах, куди можна звертатися за консультацією або поданням документів:

• Київ: ЦНАП (вул. Антоновича, 186) або Департамент соціальної політики КМДА (вул. Хрещатик, 24).
• Харків: Департамент соцзахисту населення ХОДА (вул. Гоголя, 7) або ЦНАП Київського району (вул. Культури, 14).
• Одеса: ЦНАП (вул. Ільфа і Петрова, 13а) або Служба у справах дітей Одеської міської ради (вул. Буніна, 13).
• Дніпро: ЦНАП (пр. Дмитра Яворницького, 54) або Департамент соціальної політики (вул. Володимира Мономаха, 9).
• Львів: ЦНАП Галицької адміністрації (вул. Личаківська, 49) або Служба у справах дітей ЛОДА (вул. Винниченка, 16).

Увага: перед візитом обов’язково перевірте актуальний графік роботи та можливість попереднього запису на офіційних сайтах цих установ.

Покрокова інструкція — як ми отримували статус (власний досвід)

Хочу поділитися нашим реальним досвідом. Я родом з Одеси, але останні кілька років до 2022-го ми з донькою жили в Харкові. Коли почалося повномасштабне вторгнення, наш район регулярно зазнавав обстрілів. У 2022 році ми були змушені тікати, отримали статус ВПО і переїхали назад до Одеси. Донька постійно чула вибухи, сиділа в коридорі без світла, у неї почалися кошмари та тривожність.

Чому ми вирішили оформити статус

Ми зрозуміли, що потрібна не лише психологічна допомога, а й офіційне визнання того, що дитина постраждала від психологічного насильства та бойових дій. Крім того, статус дає доступ до програм реабілітації.

Головна трудність: черга на рік наперед

Найбільшим шоком для нас стала черга. Ми дізналися, що через колосальне навантаження на фахівців, записатися на прийом до служби у справах дітей можна було фактично за рік наперед! Ми спробували подати заяву через ЦНАП в Одесі, але нас попередили, що сама співбесіда зі спеціалістом відбудеться лише через 10-12 місяців. Ми одразу стали в електронну чергу, і весь процес від першого візиту до отримання посвідчення розтягнувся майже на рік.

Які документи підготували

Поки ми чекали своєї черги, ми не гадали час і зібрали «залізний» пакет документів:

• Заява, свідоцтво про народження, мої паспорти.
• Довідка ВПО (підтверджувала факт евакуації з Харкова).
• Висновок дитячого психолога (ми звернулися до приватного спеціаліста, який працює з ПТСР, він детально описав тривожний розлад доньки).
• Довідка з харківської школи про те, що дитина навчалася дистанційно через обстріли.

Співбесіда та рішення

Коли через рік настав наш час, співбесіда пройшла швидко. Нас питали про деталі життя в Харкові під час обстрілів, про реакцію дитини на сирени. Завдяки тому, що ми заздалегідь підготували висновок психолога, у фахівця не виникло жодних сумнівів у факті психологічного насильства. Загалом, від моменту нашої першої спроби записатися до отримання посвідчення минуло рівно 11 місяців.

Поради тим, хто лише планує оформлення

1. Ставайте в чергу заздалегідь. Дізнайтеся в ЦНАПі, як працює електронна черга у службі у справах дітей, і записуйтесь одразу, навіть якщо ще не всі довідки на руках.
2. Беріть довідку від психолога. Це ваш головний козир при оформленні через психологічну травму.
3. Зберігайте все. Скріншоти тривог, фото руйнувань, квитки на потяг під час евакуації — все це докази.

Чи потрібен висновок психолога

Формально Постанова КМУ №268 не містить прямої вимоги про обов’язковий висновок психолога. Але на практиці його наявність значно спрощує процедуру і зменшує ризик відмови, особливо якщо ви оформлюєте статус на підставі психологічного насильства. Отримати його можна у шкільного психолога, у центрі соціальних служб або у приватного психолога.

Скільки часу оформлюється статус

Згідно із законом, максимальний строк розгляду самої заяви становить 30 календарних днів. Але, як я переконалася на власному досвіді, цей термін починає відлік лише з моменту, коли ви фізично сіли перед фахівцем служби у справах дітей і подали йому всі документи. Через величезну кількість охочих, реальний час очікування своєї черги на запис може складати від кількох місяців до року.

Які права, пільги та можливості дає статус

Важливо розуміти: сам по собі статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, не дає права на регулярні грошові виплати. Він створений для обліку та забезпечення доступу до спеціальних послуг.

Що дає статус:

• Пріоритетне право на влаштування до дитячих садків та шкіл.
• Безкоштовне харчування у школах (залежить від громади).
• Доступ до безкоштовних програм психологічної реабілітації та арт-терапії.
• Можливість участі в міжнародних грантових програмах (ЮНІСЕФ, Червоний Хрест).

Виняток: якщо дитина отримала інвалідність внаслідок війни, вона має право на пенсію по інвалідності.

Що робити, якщо відмовили у наданні статусу

Найпоширеніші причини відмов: неповний пакет документів, відсутність доказів перебування в зоні бойових дій або технічні помилки в заяві. Якщо вам відмовили:

1. Отримайте письмову відмову з обґрунтуванням.
2. Усуньте недоліки та подайте повторну заяву (кількість спроб не обмежена).
3. Якщо відмова незаконна — оскаржуйте її до обласної служби у справах дітей або в суді (протягом 30 днів).

Найпоширеніші питання (FAQ)

Чи може отримати статус дитина-переселенець?

Так, внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають повне право на отримання статусу. Наявність довідки ВПО є вагомим доказом того, що родина була змушена залишити місце постійного проживання через бойові дії. Статус можна оформити як за місцем тимчасового перебування, так і за місцем постійної реєстрації.

Чи можна оформити статус онлайн?

Повністю онлайн оформити статус наразі неможливо. Проте деякі етапи можна пройти дистанційно: записатися на прийом через портал poslugy.gov.ua або електронну чергу. Але особистий візит до ЦНАПу або служби у справах дітей все ще є обов’язковим для подання оригіналів документів.

Чи потрібно бути зареєстрованим як ВПО?

Ні, реєстрація як ВПО не є обов’язковою умовою. Цей статус можуть отримати діти, які залишалися на місці постійного проживання в зоні бойових дій. Однак довідка ВПО слугує додатковим підтвердженням факту постраждання від війни.

Чи можна отримати статус після виїзду за кордон?

Так, діти, які виїхали за кордон, також мають право на отримання статусу. Заяву можуть подати батьки, які перебувають в Україні, або через консульські установи України за кордоном. Важливо мати документи, що підтверджують факт проживання в Україні на момент початку повномасштабного вторгнення.

Чи є виплати за статус дитини війни?

Безпосередніх регулярних грошових виплат за сам статус законодавство не передбачає. Цей статус надає насамперед право на соціальні пільги, безкоштовну психологічну допомогу та реабілітацію. Деякі місцеві бюджети можуть передбачати одноразову матеріальну допомогу, але це залежить від конкретної громади.

Чи потрібно проходити психолога?

Проходити психолога не є обов’язковою вимогою згідно з Постановою КМУ №268. Однак на практиці висновок психолога значно спрощує процедуру отримання статусу, особливо якщо ви оформлюєте його на підставі психологічного насильства.

Скільки часу займає оформлення?

Законодавство встановлює строк розгляду заяви — 30 днів. Але через величезне навантаження на служби у справах дітей, запис на саму співбесіду може відбуватися за рік наперед. Тому реальний час від першого звернення до отримання посвідчення часто складає 8-12 місяців.

До якого віку можна отримати статус?

Статус можуть отримати особи віком до 18 років. Якщо події відбулися, коли дитина була неповнолітньою, але на момент оформлення їй вже виповнилося 18, статус все ще можна отримати, звернувшись протягом розумного строку після подій.

Чи можна подати документи через ЦНАП?

Так, ЦНАП є одним з основних місць, де можна подати документи. Працівник ЦНАПу прийме ваші документи, перевірить їх на комплектність та передасть до служби у справах дітей для розгляду. Записатися на прийом можна онлайн через портал poslugy.gov.ua.

Що робити у разі відмови?

Отримайте письмове обґрунтування відмови. Усуньте недоліки, зберіть відсутні довідки та подайте заяву повторно. Якщо вважаєте відмову необґрунтованою, маєте право оскаржити рішення до обласної служби у справах дітей або в суді протягом 30 днів.