Повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила сприйняття України у Німеччині, а в німецькій історіографії відбувається поступове переосмислення багаторічного ототожнення Радянського Союзу виключно з Росією.
Про це заявила в коментарі власному кореспонденту Укрінформу німецька історикиня, фахівчиня з історії Східної Європи Ута Ґерлант.
"Повномасштабна війна Росії проти України змінила сприйняття у Німеччині. Багато людей, які раніше майже нічого не знали про Україну, сьогодні значно краще поінформовані про країну, ніж раніше. Крім того, багато німців мають контакти з українцями, які тепер живуть тут. Отже, Україна більше не є "білою плямою", — сказала Ґерлант.
За її словами, дедалі більше німців усвідомлюють, що Україна особливо сильно постраждала від нацистських злочинів у роки Другої світової війни.
"Багатьом людям тут стало зрозуміло, що Україна також особливо масово постраждала від нацистських воєнних злочинів. Хоча я не можу сказати, якою є частка тих, хто має більш диференційовані знання про Україну", — зазначила історикиня.
Ута Ґерлант
Вона додала, що до повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Україна фактично залишалася маргіналізованою в німецьких академічних дослідженнях, проте зараз ситуація змінюється.
"До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна в дослідженнях Східної Європи в німецьких університетах була маргіналізована або ігнорувалася, як із соромом визнав історик Карл Шльоґель. Нині ж Україна в історіографії Другої світової війни чітко сприймається як окрема жертва та як суб’єкт, хоча ще потрібно провести дуже багато досліджень", — заявила Герлант.
Водночас історикиня вказала на серйозну проблему у повсякденній мові, де "українське" все ще часто зникає за "російським", яке помилково використовують як синонім до "радянського".
"Зазвичай говорять про російських жертв нацизму, російський полон, російських визволителів. Це є проблемою, оскільки спотворює сприйняття. Українська та інші нації при цьому стають невидимими", — зазначила Ґерлант.
Вона також вказала на викривлення історичного сприйняття, коли позитивні дії приписуються росіянам, а українців пов’язують передусім із колаборацією: "До цього додається те, що позитивні дії, як-от опір німецькій окупації, більше приписуються росіянам, тоді як українців часто пов’язують із колаборацією, яка існувала й серед інших радянських народів, включно з російським".
За словами фахівчині, саме ця "прогалина у свідомості" створює простір для російської пропаганди, яка намагається знайти виправдання агресії проти України під виглядом "антифашизму".
"У цій прогалині у свідомості пропаганда може діяти ефективно: злочинна агресивна війна Росії перевизначається як антифашистська, яку нібито потрібно вести проти "фашистського режиму" в Україні", — заявила історикиня.
Вона зауважила, що це перекладання провини "має щось особливо підступне" – частина німецького суспільства, яке несе історичну відповідальність за нацистські злочини, у результаті може солідаризуватися "з нинішнім російським агресором, який атакує своїх колишніх українських побратимів у боротьбі проти нацистської Німеччини".
За її словами, така позиція просувалася, зокрема, під час акцій, організованих ультралівою партією BSW: "Ця солідаризація з Кремлем на демонстраціях, які організовувала BSW, навіть подавалася як "дружба народів", хоча є прямою протилежністю цьому. Підтримка ж України паплюжилася натомість як "розпалювання війни" – ніби це Україна є агресором, а війна закінчилася б, якби вона здалася".
Водночас Герлант підкреслила, що у Німеччині є доступ до об’єктивної інформації та значна підтримка України. "Ця пропаганда діє дестабілізуюче, заплутує та залякує. Але об’єктивна інформація доступна, і в Німеччині існує велика солідарність з Україною. Тож ми маємо тут одночасно і нерішучість, і рішучість у підтримці України", — резюмувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Україна сьогодні, 8 травня, відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років.
Загрузка ...
