Читаючи статтю, яку принесла стрічка фейсбуку, про вікові зміни мікрофлори кишок та її роль у процесі старіння , натрапила на цікаве пояснення факту позитивного впливу дієти, обмеженої в калоріях, на тривалість життя і збереження здоров‘я.
Спираючись на дослідження, показано, що так зване calorie restriction – тобто режим харчування з обмеженою калорійністю, але повноцінним складом – призводить до збільшення кількості штамів мікрофлори, які пов’язують із довголіттям та одночасним зменшенням кількості тих бактерій, які прискорюють старіння. На основі цього робиться припущення про те, що якщо певним чином модифікувати склад кишкових бактерій, застосовуючи пробіотики наприклад, то можна досягти створення в організмі постійного стану, аналогічного до того, який виникає при низькокалорійній дієті, і таким чином, покращувати стан здоров’я і тривалість життя.
Дослідження показують, що у літніх людей мікрофлора кишок, підтримана пробіотиками, призводить до зменшення кліькості прозапальних молекул, накопичення яких є типовим при старінні і саме з ними пов’язують розвиток більшості хвороб похилого віку. Крім того, розщеплюючи складні вуглеводи, збільшуючи антиоксидантні властивості, та синтез вітамінів групи В, бактерії регулюють накопичення жиру . Отримано навіть докази того, що склад мікрофлори худих і повних людей різниться, і, при її трансплантації від худих особам з ожирінням, зафіксовано терапевтичний ефект.
Отримано дані про те, що бактерії кишок впливають на нашу харчову поведінку . Так, науковці дослідили, що бутират, один із продуктів обміну речовин бактерій, впливає на роботу нейронів мозку. Є дані, що мікрофлора пригнічує апетит, зменшуючи утворення гормонів голоду (напр. нейропептиду Y) у гіпоталамусі (мозковий центр контролю діяльності внутрішніх органів) або ж утворюючи сполуки, ідентичні гормону насичення лептину.
До чого я наводжу ці відомості? А до того, що підтримуючи здоровою мікрофлору кишок нам легше буде підтримувати оптимальну масу тіла, ми зменшуватимемо ризик виникнення хронічного запалення, та нейродегенеративних захворювань, що є неминучим з віком, а отже житимемо здоровіше і довше. І це не коштуватиме надмірних зусиль. Варто лише дбати про достатню кількість в раціоні харчових волокон (цільне зерно, овочі, фрукти), кисломолочних продуктів (йогурт, простокваша, квашені овочі) і виправдано вживати антибіотики ( звісно, за призначенням лікаря). Бо ще у 1903-1908 рр. нобелівський лауреат Ілля Мечніков науково довів зв’язок мікрофлори і здоров’я та довголіття.
Олеся Мороз
фізіолог, кандидат біологічних наук
Джерела – sciencedirect.com/science/article/pii/S1568163716302653; ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21992951; onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/bies.201400071/full .
Загрузка ...
